7 Ніколи не забуде

360 17 2
                                    

Міша прокинувся з чітким відчуттям, що цей день буде особливим. У нього був план, який мав наблизити його до розуміння власних почуттів до Саші. Вони домовилися про зустріч у ресторані. Це було більше, ніж просто спонтанне рішення. Міша хотів провести з нею вечір у більш особистій атмосфері, де міг би відверто поговорити.

Коли годинник показував 17:00, Міша вже стояв перед будинком Саші, нервово крутячи ключі від машини. Він хотів, щоб усе пройшло ідеально.

М: Привіт! Ти готова?

Саша виглядала приголомшливо в ніжній сукні, яка підкреслювала її тендітність.

Міша помітив, як вона злегка посміхнулася, коли він відкрив для неї двері

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Міша помітив, як вона злегка посміхнулася, коли він відкрив для неї двері.

С: Привіт, Міш! Так, готова. Куди ми їдемо? - злегка заінтриговано запитала вона, сідаючи в машину.

М: Це сюрприз.

По дорозі до ресторану вони розмовляли на легкі теми, але в Міші все ще крутилися в голові думки про те, що він має зробити цього вечора. Йому потрібно було зрозуміти, чи дійсно його почуття до Саші виходять за межі дружби, і чи готовий він до цього кроку.

Ресторан, куди він її повіз, був затишним і трохи віддаленим від звичних галасливих місць. Міша вибрав це місце навмисно - тут було тихо і романтично, саме те, що потрібно для серйозної розмови.

С: Міша, це місце просто чудове! Я раніше тут не була.

М: Я радий, що тобі подобається. Це одне з моїх улюблених місць.

Вони сіли за столик біля вікна, звідки відкривався прекрасний вид на вечірній Київ. Вечір був сповнений затишку: приглушене світло, тихий дзвін келихів і легка музика створювали ідеальну атмосферу.

Прихована симпатіяWhere stories live. Discover now