Підліток схилився над столом , уважно вивчаючи записку під настільною лампою. Захар уже встиг розшифрувати слово "скажи". Передчуття переповнювали його. Наступні слова він знайшов набагато швидше. Прочитавши кінцевий результат, дихання хлопця збилось. " Скажи йому , що я його кохаю...більше за життя. Міну, прошу будь з ним після мене. Допоможи йому, тримай його. Останнє моє прохання , щиросердно, твоя Даяна".
Того дня Захар не виходив з дому. Він не міг повірити, що Даяна померла не від випадкової ДТП. Невже вона покінчила життя самогубством? Як тоді пояснити смерть Орисі? Жахливі паростки безпорадності скручували нутрощі у вузол. А як же ж Міну? Чому вона не виконала прохання подруги? Хлопець уже не соромився власних сліз. Почуття брали верх над розумом. Він пережив одну втрату, невже його вистачить на другу? Багато запитань і так мало відповідей. Якщо точніше , то відповідей немає взагалі. З такими от думками Захар заснув посеред кімнати. Наступний день став для нього випробуванням, адже він повинен був усе роз'яснити у Міну. Важко буде сказати їй про записку та про те, як вона опинилась у нього.
Пробачте за короткий розділ. Я намагаюсь пропустити всі відчуття героїв через себе. Сподіваюсь, вам цікаво читати цю історію. З любов'ю, Olivia_Ivantsova
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дитя Шторму
Teen FictionІсторія, народжена погодою, хорошою музикою та спогадами. Я, ваша оповідачка, розповім вам історію , свідком якої стала сама. Тільки тссс....це наша маленька таємниця.
