— Невже вона мертва...ні-ні-ні! Дихай, ти повинна жити!– Захар узяв на руки дівчину. Вона була непритомна та виглядала жахливо виснаженою. Холодна, бліда шкіра обпікала руки хлопця. Під очима незнайомки яскравіли синці. Дівчина виглядала вельми незвично: довге, попільно-сіре волосся з металічним відливом, бліді , майже білі ,витончені руки. Вії були того самого кольору, що й волосся, це вразило Захара. Він не розумів, як ця дівчина могла опинитись у лісі, непритомна ще й одягнута дуже легко , як для лютого – лише футболка та джинси. Оминаючи калюжі, що з*явились внаслідок затяжних дощів, Захар поніс дівчину до авто, та намагаючись її не зачепити, поклав на заднє сидіння свого мінівена.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дитя Шторму
Genç KurguІсторія, народжена погодою, хорошою музикою та спогадами. Я, ваша оповідачка, розповім вам історію , свідком якої стала сама. Тільки тссс....це наша маленька таємниця.
