— Я повинна була тобі розповісти...Пробач. Я боялась, що це вб'є тебе. Просто подумай, щоб ти відчув , якщо б після ніби випадкової смерті коханої дівчини дізнався, що насправді вона закінчила життя самогубством. Я вважаю, що вчинила правильно. Тепер, гадаю, пройшло доволі багато часу з смерті Даяни і ти сприйняв цю новину більш адекватно. Серйозно, пробач мені, але зрозумій, я хотіла якнайкраще.— Міну ніби видихнула останнє речення. На її обличчі відображалась неземна втома. Хвороба сильно змінила її. Дівчина відмовилась від курсу хіміотерапії. Мати довго вмовляла доньку, але та не погодилась. Міну дуже схудла та поблідла. Захар знав, що лікарі дають їй не більше місяця. Сама дівчина ні краплі не засмучувалась, а навпаки вважала, що виконала свою місію у житті. Вона дотримувалась теорії , що усі моральні, розумні люди у суспільстві – це гірський потік, а інші – камінці на його дні. Таким чином вода обточує камінці ,утворюючи гладенькі особистості. Місія гірських потоків велика, але непомітна і згодом усі згадки про таких людей кануть у Лету. Невідомі герої...
Записка Даяни потрапила до Міну наступного дня, після смерті дівчини. Вона не могла нічого вдіяти, а лишень відтягнути важку новину для свого друга.
Та повернімося до діалогу.
— Дякую...– одними губами промовив Захар. Одне слово , яке відображало усі почуття хлопця на той момент. Він нахилився до дівчини та обійняв її. Відчуття таке, ніби він тримав у руках худеньку пташку..пташку-оберіг.
Розпрощавшись з Міну, Захар вирішив прогулятись, аби навести лад у думках. Недалеко від будинку була лісосмуга. Саме туди і вирушив хлопець.
--------------
Дорогі мої), оскільки я вирішила продовжити книгу трохи в іншому жанрі та з іншою метою,то хочу змінити назву твору. Сподіваюсь на схвалення, щиро ваша, Liv_Ivantsova😘
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дитя Шторму
Roman pour AdolescentsІсторія, народжена погодою, хорошою музикою та спогадами. Я, ваша оповідачка, розповім вам історію , свідком якої стала сама. Тільки тссс....це наша маленька таємниця.
