Потоки води стікали по лобовому склу авто, двірники посиленно працювали, змахуючи краплі дощу. Вечоріло, світло від фар відображалось у мокрому асфальті. Я відчинив вікно, різкий , холодний вітер вдарив мені в лице. Дивно, про дівчину я майже не думав. Я думав про вологу дорогу й про краплі, які стрімголов неслись крізь своє коротке життя – зовсім як люди. Дівчина неспокійно заворушилась. Може й здалось, та ніби запахло озоном. Потрібно подзвонити Оресту. Я набрав його номер і прислухався до гудків.
— Привіт , друзяко! Є важлива справа. Як там твої батьки? Поїхали? Чудово, зможеш прийняти постояльця? Кого? Дізнаєшся...через декілька хвилин буду.– я відключився. Цікаво, що я йому скажу, коли приїду? Щось на кшталт:" ось , подивись, знайшов напівмертву дівчину в лісі, на землі".
Орест чекав на мене біля хвіртки. Він був закутаний у теплу кофтину та притоптував від холоду, втягнувши шию у широкі плечі. Побачивши, що я виймаю непритомну дівчину з машини , він застиг на місці і відкрив рот у здивуванні. Я йшов йому назустріч, ніс на руках дівчину і здавався собі героєм. Орест відійшов та відчинив двері. Обережно поклавши незнайомку на м'який зелений диван ,я пішов до кухні за другом.
— Чорт забирай, Захаре! Як тебе занесло зв'язатись з дівчинкою, так сказати з особою жіночої статі?– Орест зробив глузливо–задумливі оченята– напівживою, та все ж...– настала моя черга закотити очі. Завжди мене вражали його жарти, але це й було причиною, через яку я не покинув спілкування з ним після смерті Даяни. Інші співчутливо дивились на мене, несли усілякі нісенітниці , але Орест був не знайомий з кодексом фальшивих лицемірів.
— Історія , чесно говорячи, дивна – повільно протягнув я , відчуваючи усю незрозумілість ситуації.– Навколо холод собачий, вітер, дощ, а вона лежить у лісі непритомна , у сорочці та з одним лише туристичним рюкзаком. Скільки вона там знаходилась, годину, дві? Не інакше, буде лікувати пневмонію. Певне, треба зараз же викликати лікаря.
------------------------------
Дякую вам;)😉
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дитя Шторму
Teen FictionІсторія, народжена погодою, хорошою музикою та спогадами. Я, ваша оповідачка, розповім вам історію , свідком якої стала сама. Тільки тссс....це наша маленька таємниця.
