Загадки Диких Лісів

3 дні у лісі та селище

Ліс . . . . Такий широкий і багатий . . . Жодна людина не здатна набути такого багатства . . . . Навіть крізь усе своє життя . . .
Але чому ? Чому так ? . . . . Мабуть , ми ніколи не дізнаємося відповіді на це запитання . . . . Ніколи . . .

Тайрон лежав на гіллі дерев , звісивши ноги вниз . Усе його тіло боліло , він важко дихав - хлопець щойно здійснив втечу просто з кігтів вояків ! Він встиг пообідати й поспати , але війська весь цей час не дрімали . Вони рухалися просто на столицю Півночі - Сурен ! Схоже , намічалася війна , що не було добре . Рани тепер боліли іще сильніше . Це заважало рухатися , і без відповідної допомоги , Тайрон міг загинути в любу мить. Він важко піднявся - вдалині виднілося рибацьке селище . Воно розташовувалося у долині річки , з крутими берегами . Усюди були причали з човнами , яхтами і іншими суднами . Але до нього було доволі далеко . За звичайних умов , Тайрон би дістався до нього за неповний день . А зараз це могло розтягтись на декілька днів . . .
Але у нього не було вибору - він мусив дійти до нього живцем ! Тайрон важко зітхнув , і зліз з дерева . Підхопив свої речі , що стали важкою ношею . І розпочав свою Одісею - по горам Півночі . . .

День 1
. . . Усе почалося начебто непогано - подорож лісом була приємною й швидкою , навіть незважаючи на травму ноги . Тайрон доволі впевнено крокував зеленою доріжкою із рослин , оминаючи гострі шипи кущів . Цього дня він пройшов близько третини свого шляху . Це було дуже добре .
Вже в сутінках хлопець дістався до якоїсь закинутої лісопилки . Усюди валялися колоди , дерев'яна стружка і залишки інструментів . Так-сяк він змайстрував собі укриття з цього , і вирушив за дровами . Проте , несучи вже їх до свого табору , він випадково зашпортнувся за одну з колод хворою ногою ! Через цю пригоду травма стала серйознішою , що було просто жахливим ! Якось відзбиравши дрова , Тайрон лаяв усе , що бачив . Потім , він підстелив хутро під себе , і почав розводити ватру . Сірникова голівка спалахнула яскравим спалахом . дерев'яна стружка загорілася дуже швидко і легко . Коли ватра вже розгорілася , хлопець врешті присів . Тільки тепер він відчув увесь біль свого тіла , що так довго ігнорував під час подорожі . Щоб якось полегшити свої муки , він взявся легенько масажувати болючі місця . Такі процедури справді допомагали !
Потім , хлопець витягнув з торбини копчену рибу - єдиний запас їжі , що він встиг заготувати . Тож , він мусив тепер розтягти оцей харч на 3 дні . Тайрон витягнув ножа , і відділив від рибини третину . Потім поділив її на дві частини - одна на зараз , інша на сніданок . Замотавши решту у тряпчаний клуночок , він нанизав свою вечерю на кілок і почав гріти її над вогнищем . Потримавши отак страву декілька хвилин , він одним махом проковтнув її . Це було смачно , але дуже мало .
Тайрон вирішив лягти раніше , щоб потім встати на світанні і вирушити у подорож . Закутавшись у хутро , хлопець швидко заснув , окутаний приємним теплом . . .