Я В Л Е Н И Е V

391 5 0
                                    

Я В Л Е Н И Е 5
Наталка (одна)
Трудно, мамо, викинуть Петра із голови, а іще трудніше із серця. Но що робить!..
Дала слово за первого вийти замуж — для покою матері треба все перенести. Скроплю
серце своє, перестану журитись, осушу сльози свої і буду весела. Женихи, яким я
одказала, в другий раз не прив'яжуться; возному так одрізала, що мусить одчепитися;
більше, здається, нема на приміті. А там... ох!.. Серце моє чогось щемить... (Приметя
приближение к двери, садигся за роботу).

Наталка-ПолтавкаМесто, где живут истории. Откройте их для себя