Это просто ещё один день,
День, наполненный солнца лучами,
День, в котором печали тень
Вдруг ушла, и уже между нами
Не осталось совсем ничего,
Ни любви, даже воспоминаний
Больше нет, и уж рук его
Не коснусь я ни в снах, ни в мечтаниях.
Не осталось уже ни следа
Поцелуев его небрежных,
Между нами, увы, города,
И зима только снежно-нежно
Заметает сердца и души,
И морозит нас всё сильнее.
А ведь он мной уже не простужен,
А ведь я им давно не болею.
03.11.2017
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Закохана в осінь
PoesíaЗбірка моєї інтимної лірики, пронизаної нотками суму і відчаю; вірші, написані у ті моменти, коли душа просто не могла мовчати. Присвячується осені й тому, хто, ставши частинкою мого серця, так і не став частиною мого життя.
