Закохана в осінь, закохана в грози,
Закохана в дощ, в пожовтілі листки,
І краплі на склі, як на щоках сльози,
Сумна і закохана пишу ці рядки.
Закохана в осінь, в її холод закохана,
Така ж холодна душа моя.
Раніш була осінь гостя непрохана,
Тепер - єдина, кого люблю я.
Закохана в осінь, у небо сіре,
У перші легкі морози.
Віддам я осені своє серце ціле,
Вона одна зрозуміть мене може.
Закохана в осінь і більше ні в кого,
Навіщо на рани сипати сіль?
Закохана в осінь, бо від людського...
Бо від людського кохання лиш біль.
Закохана в осінь, закохана в грози...
02.2016
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Закохана в осінь
PoésieЗбірка моєї інтимної лірики, пронизаної нотками суму і відчаю; вірші, написані у ті моменти, коли душа просто не могла мовчати. Присвячується осені й тому, хто, ставши частинкою мого серця, так і не став частиною мого життя.
