Осінь. Надворі осінь.
Осінь — сестра моя.
Осінь, а знаєш, досі...
Досі сумую я.
Осінь. Спадає листя.
Спокій і тиша навкруг.
Осінь, осінь барвиста,
Осінь — мій кращий друг.
Осінь мене зрозуміє.
Осінь... Осінь дощем
Всі сумні спогади, мрії
Змиє, і під плащем
Я від крапель ховатись не буду.
Ну і що, що холодні? Нехай.
Ну і що, що здивуються люди?
В кожного свій небокрай!
Та нехай навіть буде злива
І промокну до нитки вся,
Я тоді буду дійсно щаслива,
От тоді тільки я буду я.
02.2017
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Закохана в осінь
PoetryЗбірка моєї інтимної лірики, пронизаної нотками суму і відчаю; вірші, написані у ті моменти, коли душа просто не могла мовчати. Присвячується осені й тому, хто, ставши частинкою мого серця, так і не став частиною мого життя.
