Ти тримав мою руку в своїй,
Цілував, мов уперше й востаннє,
Посміхалися зорі ясні:
"Це кохання. Так, це кохання".
Ми щасливі, щасливі без меж,
Божевільні і молоді,
І ці зорі нам заздрять теж,
Та закінчиться ніч, і тоді
Шепотітиму: "Ти моє сонце",
Обійму, щоб ще раз доторкнутися,
Адже знаю, що тільки сон це,
Сон, якому ніколи не збутися.
13.05.2017
ВИ ЧИТАЄТЕ
Закохана в осінь
PoetryЗбірка моєї інтимної лірики, пронизаної нотками суму і відчаю; вірші, написані у ті моменти, коли душа просто не могла мовчати. Присвячується осені й тому, хто, ставши частинкою мого серця, так і не став частиною мого життя.
