Ниткою червоною крізь роки
Принесу запитання єдине:
Чом не змили хвилі Дніпра-ріки
Почуття до не тої людини?
Не розвіяв чом вітер любов мою,
А час не загоїв рани?
Не мені ти шепочеш: "Люблю",
Не мене називаєш: "Кохана".
Не почую ніколи від тебе цих слів,
Не почую повік, до загину.
Божевільна і п'яна, у віночку зі снів...
Так кохати не ту людину!..
Так кохати до крику, до сліз, до болю,
І начхати на всі пересуди.
Все віддати, щоб бути хоч поруч з тобою,
І ніколи поруч не бути.
05.2017
ВИ ЧИТАЄТЕ
Закохана в осінь
PoésieЗбірка моєї інтимної лірики, пронизаної нотками суму і відчаю; вірші, написані у ті моменти, коли душа просто не могла мовчати. Присвячується осені й тому, хто, ставши частинкою мого серця, так і не став частиною мого життя.
