Надприродні: За межами реальності

Частина 3

Компанія стурбованих підлітків сидить у лікарні, очікуючи, коли до них вийде батько Ліама- один з найкращих лікарів у цій клініці, щоб сказати, що з їхнім другом. Ви скажете, що це звичайний укус, усе невдовзі заживе,чому хвилюватися? Проте головною причиною для хвилювання є те, що Ліама вкусив вовк, а як уже відомо, у Хартфорді немає цих тварин.

Після двадцяти хвилин очікування з кабінету нарешті вийшов містер Шелдон.
- Ну як він?- поцікавився Кріс.
- Жити буде. Я обробив і перев'язав рану, ввів ліки проти сказу. Тому, думаю, він буде в порядку. Мене більше хвилює те, що його вкусив вовк. Потрібно зв'язатися з мером і розпитати його про можливість появи цієї тварини у наших лісах.- Розповів чоловік.- Кріс, я попрошу тебе відвезти Ліама додому.
- Звичайно,-погодився хлопець і зайшов у палату.
Ліам сидить на ліжку та взувається.
- Ну як ти, друже?- запитав хлопець.
- Бувало й краще,-сумно усміхнувся Ліам, трохи скривившись від болю в нозі.
- Нічого, через тиждень, може два, уже все заживе,- підтримав Кріс.
- Сподіваюсь,-відповів Ліам і спробував самостійно піднятися з ліжка. Кріс відразу підхопив його і вивів з кімнати.
Хлопець доніс друга до своєї машини і посадив на заднє сидіння.
- Ми додому?-поцікавився Ліам.
- А ти хочеш знову у ліс?- пожартував Кріс, за що отримав підзатильника від Скай.
Підлітки сіли у машину і поїхали до будинку Ліама.
Друзі швидко дісталися місця призначення і зайшли у дім.
- Ти голодний?- поцікавилась Кейсі, коли Кріс поклав Ліама на ліжко.
- Трохи,- відповів хлопець.
- Тоді ми йдемо готувати вечерю, а Кріс посидить з тобою,-сказала Кейсі, і дівчата покинули кімнату.
Поки містер Шелдон не прийшов з роботи, підлітки залишаться з другом. Мама Ліама померла три роки назад. Безумовно, Ліам дуже важко переживав цю втрату, але друзі підтримували його і завжди були поруч, особливо Кейсі... Вона стала своєрідним спасінням для хлопця і витягнула його з депресії. Після цього проста дружба перетворилась у кохання і зараз ці двоє чудово доповнюють одне одного.

На вечерю дівчата вирішили приготувати легкий овочевий салат та м'ясо, запечене з картоплею. Це має допомогти хлопцеві відновити сили.
За годину все вже було готове, і друзі сіли вечеряти.
- Що я без тебе буду в школі робити...- засмучено сказав Кріс, дивлячись на Ліама.
- Це що я буду сам робити вдома?- заперечив хлопець.
- Ну і чудово, на уроки не треба ходити,-відповіла Кейт, демонструючи невдоволений вираз обличчя. Все- таки школа для неї, як пекло на землі.
- Звісно, а потім доведеться усе наздоганяти,-вмішалася Кейсі, наводячи доволі раціональну підказку.
- Хіба це проблема? Ти швидко його підтягнеш,-сказала Скай й усміхнулась до сестри.
Кейсі ще хотіла щось відповісти, проте задзвонив телефон Скай.
- Доню, ви ще в лісі?- схвильовано запитала Ванесса.
- Ні, ми в Ліама, щось сталося?
- Слава Богу! Ввімкни новини і сама все дізнаєшся, вдома поговоримо.

- Що таке?- запитала Кейсі, коли Скай відклала телефон у бік.
- Мама дзвонила, якась дуже схвильована, сказала ввімкнути новини...
- Де пульт?- відразу зірвалась  сестра.
- Можливо, уже відомо щось про те, звідки взялися вовки?
- Точно.
- Знайшла!- викрикнула Кейсі і швиденько ввімкнула телевізор.
На щастя, на екрані відразу з'явився канал з новинами.
-... Нам вдалося поспілкуватися з мером і він заявляє, що тварини емігрували до нас з сусіднього міста, оскільки наш ліс межує з їхнім і це доволі легко зробити. Причина поки що невідома, проте припускають, що тварини можуть бути хворими на сказ або іншу невідому хворобу. Влада просить на деякий час утриматися від походу в ліс, а натомість вони обіцяють ліквідувати загрозу і виявити причину масової еміграції. Зараз у лікарні знаходяться близько п'яти потерпілих від нападу цієї тварини, інформацію про їхній теперішній стан здоров'я не розголошують,-розповіла ведуча.
- Ого...- усе, що й змогла вимовити Кейт.
- Ну все Ліам, вітаю, тебе заразили сказом,- сказав Кріс і поплескав зблідлого друга по плечу.
- Ей! Мені взагалі-то дали вакцину проти нього,-заперечив Ліам.
- Та не слухай ти цього бовдура! Він скажений від народження,- відмахнулася Кейсі.
- Будьте серйозними. А якщо це справді щось важливе?- припустила Скай, привертаючи увагу друзів, які вмить полишили всі жарти.
- Саме так, дуже дивно, що ці вовки раптом, ні з того, ні з сього, перебігли до нас. Значить є якась причина,- підтримала думку подруги Кейт.
- Ну, у будь-якому разі, ми нічого з цим не можемо зробити. Будемо сподіватися, що влада вирішить цю проблему...