Надприродні: За межами реальності

Частина 8

Ми приїхали в лісовий будиночок, трохи заспокоєлись і старались до кінця усвідомити,що з нами сталось. Я вже написала хлопцям і Кейт, тож вони скоро мають приїхати сюди.
- Як ти?- запитала я у сестри, яка п'є воду, все ще перебуваючи у шоці від недавньої події.
- Жахливо...Скай, мені страшно.
- Мені теж, але не хвилюйся, ми знайдемо вирішення і все буде добре,-намагаюся підтримати сестру, проте сама ж не вірю у сказані мною слова.
Почулися голоси, і вже за мить, до будиночку зайшли друзі.
- Що за хрінь ти мені написала?- відразу запитав Кріс, трохи розлючено.
-Це не хрінь, а те, що справді сталося,-заперечила я, знаючи, що в це дуже важко повірити.
- Але це неможливо, Скай! Як таке могло статися?- почала кричати Кейт.
- Ти думаєш я знаю? Просто йшла, і раптом почула голос цієї дівчини. Ви навіть уявити собі не можете, як я налякалася,-відповіла Кейсі.
- Слухайте, це уже переходить усі межі можливого, нам потрібно розказати батькам,-сказав Кріс.
- Це вже давно за межами можливого,-переправила я, схопившись за голову. Можливо, нас усіх отруїли чимось і зараз ми почали бачити галюцинації? Слухові, зорові й усі можливі. Адже, як можна усе це пояснити?
- І чим нам допоможуть батьки?- запротестував Ліам, якого теж привезли сюди,-вони знають не більше за нас.
-Але..- нашу дискусію перервав наполегливий стукіт у двері.
-Хто це?- здивовано озираюсь.
-Ти когось запросив?- Цікавиться Кейт.
-Ні. - Відповів Кріс, підходячи до дверей. Коли він їх відчинив, ми побачили переляканого хлопця, приблизно нашого віку.
-Будь ласка, допоможіть,за мною женуться, - почав благати він, заходячи всередину.
- Цього ще не вистачало. Хто за тобою женеться, грабіжники?- Запитав Кріс з очевидною насмішкою, замикаючи двері на замок.
-Перевертні, зграя перевертнів.

Ми були шоковані...Тобто?

- Ти хоч розумієш, що кажеш?- нервово сміючись, запитав Кріс.
- Знаю, у це важко повірити,але я теж перевертень, у мене немає своєї зграї, а перевертні-самітники не виживають.
- Усе, я викликаю поліцію чи психіатра.- Сказав Кріс, беручи свій телефон зі столу.
- Навіщо? Я можу довести вам.
- Хлопче, не пручайся, тобі там допоможуть.
Кріс уже набрав номер, але те, що сталося далі мене просто вбило. У того незнайомця ні звідки з'явилися ікла та кігті.
Кріс зреагував першим і вдарив його в обличчя. Хлопець впав, та коли піднявся, усе уже зникло.
- Ви знущаєтесь з мене? Мабуть, це просто сон, злий жахливий сон, - почала обурюватись я, нервово крокуючи по кімнаті.
- Це не сон, а правда. Це сталося цього літа. Мене вкусив вовк.
- У сенсі, літом? Вовки до нас емігрували тільки недавно,- перепитав Ліам, який виглядає не менш наляканим.
- Це до вас недавно, але не у Лондон.
- Та до біса цих вовків! Цей чувак втирає нам якусь хрінь. Вовк не може перетворити тебе на перевертня, тільки ця сама істота, а їх не існує... не існувало.- Заперечив Кріс.
- По-перше, мене звуть Томас, а по-друге, це колись у міфах і серіалах говорили, що перетворити може тільки альфа, перевертень і так далі, але це реальний світ, і правда в тому, що тепер можливо і таке,- пояснив Томас.
- Томасе, мене теж вкусив вовк, яка імовірність того, що я...тепер такий, як ти?- поцікавився Ліам.
- Думаю, доволі висока, якщо йдеться про тих вовків, що емігрували з Фрітауна.

Я просто не можу повірити у це. Я про таке тільки читала, а зараз зіткнулася в реальному житті. Як би сильно мені не хотілося у це вірити, проте, як ще можна пояснити те, що відбувається з Ліамом?
- Ми всі бачили, як ти перетворився, то значить, ти вмієш контролювати це?
-Звичайно.
Ліам задумався.
- Томасе... Сьогодні сталося дещо дивне...- невпевнено звернулася Кейсі до хлопця.- Я почула голос дівчини у своїй голові, у прямому сенсі, і вона благала мене про допомогу. Це тривало деякий час, а потім припинилося.
Очі Томаса округлилися.
- Неймовірно...я ще ніколи не зустрічав банші, - відповів він, дивлячись у вічі сестри.
- Кого?
- Банші- це провісник смерті. Ти можеш відчувати, коли має хтось померти, і навіть можеш запобігти цьому.
-Але ж мене не кусав вовк, - заперечила сестра.
- Дивно...а ти приймала вакцину?
- Так.
- Тоді, можливо, її склад викликав якісь зміни у твоєму організмі, і через це проявилася сила, яка відповідно, була у тебе від народження.
-Від народження?-Кейсі голосно видихає і, закривши обличчя руками,намагається переварити інформацію.
- Я якось поясню детальніше,- пообіцяв хлопець.
- Ми раніше з таким не зіштовхувалися і...ми не маємо поняття, що робити далі, і...я сподіваюсь, що ти навчиш мене,як контролювати це,- сказав Ліам.
- Я допоможу тобі, якщо ви приймете мене до себе. Разом ми переможемо зграю Кінга.
- Що за зграя? І хто такий Кінг?- запитав Кріс.
- Кінг - лідер зграї, яка гналася за мною. Його перетворили швидше, ніж мене. Усі члени його зграї, перетворені Кінгом, - він укусив їх усіх. Я не знаю, що він замислив, але думаю, це щось серйозне.
- А чому він гнався за тобою?
- Кінг хоче, щоб я приєднався до його зграї, проте я не хочу цього.
- А скільки їх у зграї?- поцікавився Ліам.
- Близько 5.
-Добре, ми приймаємо твої умови.
-Що? Стоп,- заперечила я, - ми щойно зустріли цього хлопця, який стверджує, що він перевертень, і так легко розказав нам про це, і ми маємо йому довіряти?
-Я розумію, що це все підозріло, але я просто наляканий, як і ви, разом ми зможемо їх зупинити,- сказав Томас.
-Я довіряю йому, він залишиться з нами, я так вирішив,- відповів Ліам.
- Чудово, якщо ви все вирішили, мені немає сенсу тут залишатись.-Я вийшла, хлопнувши дверима.
То що, тепер ми довіряємо кожному незнайомому хлопцю, який стверджує, що він є створінням, якого навіть не існує...А може він один із них? Ми ж його зовсім не знаємо...та моя думка нікого не цікавить.