Скай Морган - звичайна школярка, яка мешкає у Хартфорді. Жителі цього міста жили спокійним та мирним життям, проте одного дня, звичний лад, було зруйновано чимось незрозумілим та надприродним. Що зробить Скай, коли зіткнеться з неможливим? Як впора...
- Доброго ранку,- привіталась я до мами, коли спустилася на кухню. -Сніданок на столі, я запізнююсь на роботу, тому сьогодні з вами не посиджу,- повідомила мама, шукаючи щось очима,- ти не бачила мій телефон? -Бачила...У тебе в руці. -Ох, я сьогодні така розсіяна. До нашого кафе приїжджає якась перевірка і я вся на нервах. Сьогодні буду пізно. Бувай,- сказала мама і, поцілувавши мене в щічку, вийшла з дому. - Нік прислав тобі адресу?- запитала я , коли сестра сіла за стіл. - Ага,- сонно промовила вона. Чесно кажучи, апетиту не було, але нам потрібні сили. Ми домовилися зустрітися з друзями за годину до бою ,на нашому місці, щоб обговорити ще якийсь план дій. Суперечка мала відбутись о 20:00, тож, маючи ще вдосталь часу, ми вирішили прибрати у будинку. Це заняття хоч якось відволіче нас від поганих думок. За домашніми турботами, ми й не помітили, як настала 18:05 . Час збиратись. Я підібрала собі одяг, в якому мені буде максимально зручно рухатись , також вдалося віднайти шкіряні рукавички, щоб було зручніше стріляти.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
З Кейсі проблем не було, вона також одягла звичайний, зручний одяг:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Ми , як нам здавалося, швидко дісталися до нашого місця, проте всі уже були присутні. Мабуть, це наша традиція, завжди запізнюватись. -Нарешті ви прийшли,- зрадів Кріс,- Кейсі ми вирішили , що ти будеш сидіти в машині і спостерігати. Якщо побачиш, що нам капець, тоді вже приєднуєшся. Просто, твої крики впливають і на нас. - Та добре,- відповіла сестра. З виразу її обличчя було зрозуміло, що вона трохи засмутилася.. - Я думаю, що нам варто прийти швидше зазначеного часу. Мені потрібно знайти місце, з якого буде зручно стріляти,- сказала я. - Добре,- погодився Кріс. - О , дивіться, що я знайшла,- прокричала Кейсі, витягуючи з тумбочки свою «невбивчу зброю», під назвою електрошокер,- я візьму це, провсяк випадок, тільки, куди треба нажимати... - Ай, Кейсіі...- закричав Томас, падаючи на підлогу. - Ой, Томасе,- сестра підбігла до хлопця, якого щойно вразив струм,- я не хотіла, я не думала, що воно стріляється. - Кейсі!- звернувся до дівчини Ліам. - Що? - Може ти все-таки покладеш електрошокер на місце?
