Загублена принцеса

" 7 частина "

Дівчина повільно просиналась, в неї страшенно боліла голова,і хотілось спати.
-Мам, мені приснився такий сон, наче я потрапила в інший світ і зустріла страшного перевертня,- мовила дівчина, не розплющуючи очей.
-Ну знаєш, не такий я вже і страшний,- з смішком мовив хлопець.
Аманда різко підірвалась, і побачивши хлопця скривилась.
-Чорт, це був не сон!- дівчина ображено поглянула на хлопця.
Вже втигло стемніти і він смажив на багатті якесь м'ясо, аромат якого викликав у дівчини звіринний апетит.
Дівчина перевела погляд з м'яса на хлопця, той був просто неперевершеним в світлі багаття і здавався їй таким рідним, і чужим водночас.
-Їсти хочеш?- запитав він знімаючи м'ясо з багаття, і розложуючи на якомусь великому листі, схожому на лопух.
-Дуже, - не збрехала вона.
Їсти й справді хотілось, живіт бурчав наче тільки-що прокинувшийся зі сплячки динозавр.
-Сідай ближче, ти напевно змерзла, - він похлопав рукою по колоді поряд з собою.
Аманда повільно встала, все тіло ломило від сну на сирій землі, і сіла поряд з хлопцем.
Він протягнув їй шматок м'яса і вона з жадністю вгризлась в нього.
-Ммм, як смачно, а що це таке?- запитала вона через декілька хвилин.
- Пещерні щурі, дуже смачні, та поживні,- гордо мовив той.
Останній шматок м'яса застряг в горлі дівчини, і вона закашлявшись виплюнула його.
-Щур? Ти що збожеволів, я що собака щоб їсти всяку гидоту,- кричала вона стримуючи бажання розпрощатись зі своєю вечерею.
Її почало дуже нудити, і вона невитримавши побігла за перше ліпще дерево, і розпрощалась зі зїденим.
Повернулась назад, втомленою та незадоволеною. Як він міг так з нею? Приготувати їх щура, це ж треба бути таким дурнем.
-Я не розумію, що з тобою? Це ж рідкісний делікатес, страва варта короля,- розхвалював хлопець вечерю.
-В нашому світі навіть найбідніші не їдять шурів, вони ж розносять різні хвороби, і їдять все підряд,- закричала роздратована дівчина.
-Ваші може й їдять все підряд, а наші їдять виключно лісові ягоди та мед, тому їх м'ясо має витончений солодкуватий присмак,- переконува хлопець.
Слова хлопця трішки заспокоїли дівчину, і нудота пройшла, але їсти більше не хотілось, вона не була впевненою що захоче їсти взагалі коли небуть, після цього.
-На наступний раз попереджай мене,- вже спокійніше мовила дівчина.
-Гаразд, давай спати, - запропонував хлопець знімаючи з себе одяг.
-Ти голий спатимеш?- здивувалачь дівчина.
Хлопець пропалив її поглядом своїх сапфірових очей.
-Я завжди сплю в іпостасі вовка, так я можу бути на стражі в разі небезпеки,- пояснив він і почав знімати штани.
Аманда різко розвернулась в інший бік, в неї не було ніякого бажання бачити голого хлопця. А обернулась коли до її руки доторкнулось пухнасте хутро.
Вовк зручно умостився і притулився боком до тіла Аманди. Спочатку вона хотіла відсунутись далі, адже розуміла що за обліком вовка ховається оголений хлопець, але передумала коли відчула яке тепло надходить від того. Повагавшись дівчина повернулась до перевертня і зарившись всім тілом в густе хутро швидко заснула.