Одне серце, два життя!

Глава 5

Pov Анабет:
Минуло 5 днів. Я сьогодні буду їхати додому. Скоро буде виїжати автобус, і я забігла в середину. Там було багато народу, і я сіла біля вікна. Одягнувши наушники, я слухала музику. Нахиливши на один бік, я закрила очі.

************************************
Сон

Маленька я, бігаю навколо будинку в селі. Раптом я чую голоса, я біжу до будинку. Зайшовши в будинок я побачила хлопця який був трохи старший за мене. Він дивився на маму, а я стояла за дверима і слухала розмову.

-Тьотю ну віддайте м'яч.-казав хлопець.

-Ні, ти мені вікно розбив. Тепер я м'яч віддам тобі тоді коли батьки прийдуть.

-Тьотя Сніжано, будь ласка.

-Хлопче, іди додому. Якщо батьки прийдуть то я віддам.

-Вони поїхали закордон. Будь ласка віддайте.

-....Так, це останій раз, що ти кидаєш м'яч прямо в вікно. Я тобі віддам, але ти пообіцяй що не будеш кидати більше.

-Обіцяю.

Мама подала м'яч. Він був радий, і обернувшись він побачив мене. Далі сон закінчується.
************************************

Я прокинулась. Я подивилася на Марка який сидів поруч. Він поглянув на мене, а потім опустив очі.

-Марк, а яка зараз година?

Він витягнув телефон і подивився.

-Зараз 12:30.

-Понятно.

-Анабет, я хочу тобі дещо розказати.

Як це він сказав то до нас підсів Діма, і спостерігав за Марком.

-Що тут відбувається?-запитав Діма.

-Мені Марк хотів щось сказати, але ти прийшов.

-Марк, що ти хочеш сказати Ані?-запитав Діма.

-Я хотів сказати, що я навчаюся в одній школі з тобою.

-Невже?-сказала я.

-Так.

-Марк, можеш лишити мене саму з Дімою?