Поверхня озера була красивою, проте більше не мала здатності заворожувати. Посередині на тому ж підвищенні лежала та ж труна, проте всередині вже знаходилась інша дівчина. Випадковий глядач (якби таке, звісно, було можливо), зміг би почути тихий плач, який доносився з берега. Там сиділа напівбезтілесна світловолоса дівчина, яка, обгорнувши свої коліна руками, плакала. Вона плакала тому, що втратила друга і, швидше за все, не тільки його, плакала тому, що все-таки ніколи не зможе побачити людину, заради якої вони усі пройшли такий довгий шлях.
- Єво, досить рюмсати, краще зроби те, що ти обіцяла зробити, коли мене побачиш, - почула дівчина до болю знайомий голос за спиною і різко повернулась.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Інсомнія. Голос із серця
FantasyЄві скоро 18. Довгоочікуване повноліття, життя тільки починається, а її все частіше переслідують привиди минулого. Багато дивних речей відбуваються з нею, проте що з цього всього вигадка, а що - правда? І яке відношення до цього всього має хлопчик з...
