Частина 1: Глава 1

3.6K 120 3
                                    

Вже 7 ранку. Ледь встаючи з ліжка я починаю позіхати. На мені зараз біла майка та сірі шортики. На голові в мене суцільний безлад. Заходячи в ванну я бачу себе.
Гарне обличчя, оченята блакитні, волосся білосніжне, зовніжність приємна.
Починаю чистити зуби. Після того як я почистила то вийшла з ванної. Я як і кожен підліток мого віку маю йти до школи. Це вже останній рік мого навчання тож я старатимуся закінчити його добре.
Вже підходячи до шафи. Починаю думати. Потім беру білу блузку, чорні легінси, білі кросівки та чорну коженку.
Волосся розчесала та лишила розпущеним. Одягнувшись та намалювавши стрілки я була готова.
Вийшовши з кімнати я спустилась по сходах. На диво я зустріла маму яка готувала щось на кухні. Це була моя улюблена страва: млинці з варенням.
Мило усміхнувшись їй я сіла за стіл.

-Лідія, будеш снідати?-запитала мама.

-Звісно! Я така голодно що готова зїсти тебе!-усміхаючись відповіла я.

-Доню ти ж знаєш, сьогодні в школі якийсь конкурс. Ти готова?

Чорт! Я ж забула!

-Так, звісно готова. Я ж завжди готова до всього,-якось відмазалась.

-Ага, ага. Добре ти їж, а я піду візьму ключі. Тебе в школу відвезу,-поклала на стіл тарілку, а сама пішла за ключами.

Моя мама дуже добра. В неї завжди дуже добре виходить готувати їжу, не то шо я. Вона високого зросту, волосся блонд, очі блакитні такі як в мене, худенька.
По снідавши я встала помила посуд та пішла на двір. Зараз осінь. На дворі трохи холодно, але мені нормально. Побачивши що мама вже сіла в машину я закрила за собою двері я помчала до неї. Сівши в машину ми рушили.
Вже приїхавши я побачила школу. Вона була великою в ній вчилося близько 500 учнів, серед них були еліти, диваки та звичайні учні. Ви напевно подумали хто такі диваки? А от наші класи розподілені по групах, я входила до еліт школи, диваки це ті учні які мали боздоганну білу шкіру.
Виходячи з машини я побачила свою найкращу подругу Кіру. Вона висока дівчина, волосся біляве довге, очі сіро-темні, приємна зовнішність.
Попрощавшись з мамою я побігла до неї. Одягнута вона була в світлі джинси, білу блузку, білі кросівки та джинсову куртку. Обнявши її. Вона обняла у відповідь, потім ми відстронилися.

-Привіт! Гарно виглядаєш,-з усмішкою сказала я.

Вона усміхнулася та поправила свою зачиску.

Вампір Мого СерцяWhere stories live. Discover now