Глава 2

1.3K 70 0
                                    

Наступного ранку. Я була сильно втомлена від того, що середночі встала. Встаючи з ліжка. Я направилась до ванної. Умившись та почистивши зуби я глянула на дзеркало.
Це була дівчина в якої були синці під очима, волосся розтрипане. Я вийшла. Підходячи до шафи, я почала вибирати одяг. Це була біла блузка, джинсові штани, джинсова куртка та кросівки білі. Волосся розчесала та лишила розпущеними.
Сьогодні в школі відбудиться конкурс на найкращий талант року. Я звісно теж маю приймати участь. В мене талант це- малювати. Саме так, я дуже люблю малювати, а особливо портрети людей.
Спустившись по сходах. З кухні йшов приємний запах мафінів. Я зайшла на кухню. Там була мама, яка говорила по телефону. Коли я зайшла, то вона закінчила розмовляти.

-Привіт,-сказала вона.

-Привіт, мам з ким розмовляла,-сідаючи за стіл мовила я.

-Та так, по роботі. Як спалося? Я чула що ти вночі кричала. Щось сталося?-стурбовано запитала вона.

-Кошмар наснився. Мам, сьогодні конкурс я розраховую на твою підтримку.

-Бажаю успіхів. Ти їш бо тебе ще до школи треба відвести, а я на роботу маю їхати,-поклала на стіл мафіни з апельсиновим соком.

-Дякую.

-Будь ласка.

По снідавши я вийшла на двір. Сьогодні тепло, але все одно вітер був. Коли я виходила з будинку то побачила Макса, він йшов до машини. Побачивши мене він крикнув.

-Лідія! Почекай!-він підбіг до мене.

-Привіт, щось сталося?-стурбовано запитала я.

-Може підвести тебе?-він не відводив погляда від мене і мене це лякало.

Якраз з будинку мама вибігла.

-Лідія, ходімо, а то в школу запізнишся!-крикнула вона і подивилася на Макса.

-Місіс Зол. Я можу відвести вашу дочку в школу ми якраз в одній школі вчимося,-усміхнувся він мамі.

-Доню це новенький, так? Тоді я не проти,-вона підбігла до мене, поцілувавши мене в лоб вона сіла в машину та відїхала від будинку.

Я глянула на Макса. Що це тільки що було? Він хоче мене підкинути до школи? Та й ще машину має! Цікаво чим це все закінчиться?

-То що їдемо?-запитав він.

-Навіщо тобі це? Мене могла мама відвести в школу.

Вампір Мого СерцяWhere stories live. Discover now