Вампір Мого Серця

Глава 14

Всю ніч я крутилася в ліжку. Ніяк не могла забути, що саме сказав Макс: "Я кохаю тебе. Лідія так, я кохаю тебе. Я хотів тебе втішати. І так я знаю, що його більше року не має. Ти весь час знаходилась з Віктором і я почав ревнувати. Так, я ревнивий, але це були причини на ігнори." Чому він такий... Дивний? Я взагалі нічого не розумію.

Мою увагу привернув телефон. Він засвітився і на екрані появилося Мама .

—Доброго ранку, доню. Сподіваюся ти ще не спиш?

Ох, мам, як мені зараз важко...

—Доброго. Мам, я скучила. Можна я приїду до тебе?

—Так, звичайно

—Через годину приїду

—Окей

Виключивши телефон я побачила як в кімнату зайшов Віктор. Він був трішки здивований, тим, що я встала так рано. На годиннику лише 7:45. Він став біля вікна і щось вдивлявся в нім. Наче не помічаючи мене. Але він сухими голосом мовив:

—З тобою все добре?,-досі дивився щось в вікно.

—Ні... Я вампір, і моє життя супер!,-з грубим тоном відповіла я.

Він зразу обернувся і побачив мої блакитні очі. Почав підходити до мене. Цікаво що в його голові твориться? Він таким... дивним поглядом дивиться, наче хоче напасти на мене. Ось він стояв біля мене в притул. Я могла відчути його приємний запах одеколону. Його очі наче вабили до себе. Чомусь... чомусь мені це подобається. Але чому? Невже я і справді його кохаю? Чи це лише симпатія на деякий час? В любому випадку мені подобається коли він серйозний...

—Лід, хочеш до мами?,-таким самим тоном промовив він.

—Навіщо ти це робиш?,-хотіла відштовхнути його, але його запах зводив мене з розуму. Чому так?) ох, як мені важко...

—Що саме?,-його руки лягли на мої бедра. Це таке дивне відчуття... Так приємно, наче сотні мурашок по тілу пробіглися.

—Ось, це... Думаєш якщо мене звабиш, то я закохаюся в тебе?,-з моїх вуст вимовились такі нещирі слова, я вже хотіла вдарити себе по лбу, але це тупо буде.

—Думаєш, я тебе звабити хочу? А якщо я поцілую тебе, то це рахується як звабити?,-і тут він прикусює нижню губу. Ох, навіщо ти це робиш? Я ще трохи і не витримаю...

—Хочеш поцілувати мене? То давай... Вдарю тебе з такою силою, що тиждень будеш з червоною щокою ходити,-це наче я якась мала дитина, яка несе чорт зна шо.