Вампір Мого Серця

Глава 8

Котра зараз година? Ммм. Чорт! 9:04. Як? Я швиденько встала. А потім згадала де я і що буду робити! Вибігши з кімнати я забігла до Макса. Він сидів на ліжко і розглядав телефон. Я була на той час в майці, яка досягала до жопи(туніка). Макс підняв очі і побачив мене. Він ледь не сміявся, але стримувся. І тут я починаю кричати:

-Чорт, забирай! Макс, чого ти не розбудив?-я була така зла і хотіла вже в нього щось кинути, але те, як він реагував то я взагалі була здивована. Нічого. Він сидів і єгидно усміхався.

-Ти не запізнилася,-спокійним голосом мовив він.

-Що?! То чому на годиннику показує 9:05?

-Ну, так, ти запізнилася. Але я подзвонив вчиті і сказав, що Лідія Зол і Макс Флайт запізняться,-і тут він вже встав. Почав помало підходити і це мене лякало.

-Що, так легко?-не могла зрозуміти, як так легко.

-Ну...майже,-і тепер він вже поклав руки на мою талію і притиснув до себе.

-Так? Ммм. Звідки знав, що я не прокинуся?

-Тому, що ти говорила в сні, і не раз кликала мене до себе.

-Серйозно?

-Та ні. Не хотів тебе рано будити і тому лишив.

-Ммм. Так, тоді я пішла до себе додому, а ти поки вдягайся. До школи поїдемо.

-Ок. А поцілуй,-він зробив такий вигляд, щоб мене поцілувати. Але я зразу зрозуміла, і в щоку його поцілувала.

-Ну, всьо. Чекай мене!-я вирвалася з його обіймів і побігла вдягати те, що вчора вдягала.

Вже в дома я почала на швидку вдягатись. Це були білі штани, чорна кофта, чорні черевики і коженка. Волосся розпустила. Намалювавши вії і зробивши стрєлкі я побігла. На мене якраз вже чекав Макс, який був одягнутий в чорні черевики, чорні штани, білу кофту і чорна куртка. Він усміхнувся і простяг руку.

-Прошу мі-леді,-і тут ми засміялися.

Сівши в машину ми рушили. Вже під'їхавши до школи я побачила багато підлітків, які поспішали на урок. Напевно перерва. Ми вийшли з машини і тут всі почали оглядатися. Мене це найбільше бісило. Ну тіпа немає на що дивитися! Бісить! Макс замітив, що мені не комфортно і взяв мою руку в свою і ми так пішла до школи.

Але наші шляхи розійшлися. Бо в мене був наступний урок Фізика, а в нього Фізра. Зайшовши в клас. Я побачила за останною партою Алекса. Він щось писав. Підійшовши до нього він зразу підняв свої очі. На хвилину мені здалося, що він злий, але потім зрозуміла, що це лише його емоції.