XX

416 25 6
                                    

Марія Миколаївна входить в клас і двері за нею зачиняються з гучним клацанням, всі очі спрямовуються з задніх рядів, де сидить Назар і його друзі, що теж обрали додатковим хімію, до дошки, де стоїть вчителька.

Обов'язковою умовою участі в змаганнях для всіх спортсменів ліцею, без винятку, були додаткові заняття з природничих наук. Предмет обирався індивідуально, але при виборі важливо бути впевненим, що бали саме з цього чи іншого предмета будуть потрібні для формування хорошого атестату. Тобто, іншими словами, у чому в тебе проблеми, той премет і вибираєш, щоб відповідно підтягнути оцінки.

Зазвичай обирали хімію або біологію. Те, що здавати було найважче.

Тому й зараз, у класі знаходяться всі: дев'ятикласники, десятикласники і навіть випускники.

У вчительки гладке темне волосся зібране ззаду в тугий кінський хвіст. Їй близько тридцяти або щось біля того, але її окуляри і постійний похмурий погляд роблять її набагато старшою. Я чула, що зараз вона абсолютна злючка, тому що в перший рік викладання учні довели її до сліз. Вони не поважали викладача, який виглядав, як їх старша сестра.

- Добрий день і ласкаво просимо на практичні заняття з хімії.

Вона сідає на краєчок свого столу і відкриває папку.

- Я бачу, що ви вже вибрали собі місця, але я віддаю перевагу розсаджувати своїх учнів в алфавітному порядку.

По класу лунають зітхання та розчарування, до якого приєднуюсь і я, бо сидіти з Даньою саме задоволення, але вчителька ніяк на це не реагує. Вона стає біля першої парти і вимовляє:

- Данило Адрійчук, займіть ваше місце. Ваш партнер Владислава Возна.

Ми з Владою разом ходимо на плавання. Вона кидає мені вибачливий погляд і сідає поруч з моїм другом.

Марія Миколаївна рухається далі по списку, і студенти неохоче займають зазначені нею місця.

- Олександра Кравець, - вимовляє Марія Миколаївна, вказуючи на стіл позаду Дані і його сусідки. Я без всякого ентузіазму сідаю на показане мені місце.

- Назарій Шевчук, - вимовляє вона і киває на стілець поруч зі мною.

О, Боже. Назар... мій партнер по хімії? На весь рік! Я кидаю Дані "допоможи мені" погляд і намагаюся стримати панічний сміх. Він лише знизує плечима і самими губами говорить "Щасти". Мені дійсно потрібно було залишитися вдома. У ліжку, під ковдрою.

Любов дається лише сміливимWhere stories live. Discover now