У понеділок тільки і було розмов, що про минулу вечірку. Онлайн-форум школи за вихідні просто вибухнув від коментарів: всі ділилися фото і відео, a коли ми йшли по коридору, учні плескали нам і дякували за вдалий вечір. Акція не тільки вилилася в гучний заголовок у шкільній щоденній газеті, а й обговорювалася в інших школах Детрою.
Батьки, звичайно, не повірили жодному моєму слову, коли я їх запевняв, що не маю до цієї події ніякого зв'язку.
Загалом, вечірка користувалася великим успіхом.
Принаймні до того моменту, поки гучномовці у коридорах не повідомили всю школу: «Назарій Шевчук повинен негайно з'явитися в кабінет ректора Заставного».
Цього я і чекав. Заставний ще під час загальних зборів, які зазвичай проходять у Вест-холі щопонеділка, висловив своє розчарування з приводу інциденту і багатозначно нагадав учням про кодекс ліцею. Кожного разу одне й те жe: ми влаштовуємо якусь фігню, ректор говорить на зборах перед усіма, в якому він шоці, викликає нас до себе в кабінет, щоб зробити останнє попередження, і через п'ять хвилин знову відпускає.
- Подивимося, чи прочитає Заставний і в цей раз ту ж саму лекцію Заболотного, - сказав Юра і обійняв мене за плечі, притиснувши до себе. - Не давай себе в образу.
- Ніколи, - відповів я, попрощався з ним і з іншими і поплентався до кабінету ректора. Коли я зайшов до приймальні, секретарка мовчки вказала мені на двері.
Я без зволікань постукав.
- Заходьте.
Я увійшов і зачинив за собою двері, а потім завмер. Біля ректорського столу стояв тренер Вовк, а перед ним сиділа... Саша. Вона глянула на мене через плече і відвернулась.
- Ви хотіли зі мною поговорити? - запитав я. Їх присутність трохи здивувала.
Заставний вказав на місце праворуч від Саши:
- Сідайте. - Його тон був не таким, як завжди. Зазвичай при розмові зі мною ректор здавався нервовим і роздратованим, як ніби все це занадто йому докучає і він хоче скоріше повернутися до більш важливих справ. Цього разу його голос звучав страшно спокійно. Навіть зморшки на обличчі здавалися глибші, ніж зазвичай. Здається, я потрапив під його гарячу руку.
Я опустився на стілець перед письмовим столом.
- Це правда, що ви запросили на наше свято в минулі вихідні... - Він відкашлявся. Очевидно, шукав пристойне для присутніх слово. - Естрадних артистів, які вчинили неподобство?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Любов дається лише сміливим
Teen FictionАле в любові не буває винних. Не буває причин, щоб закохатися або розлюбити. Якщо ти любиш когось, завдаючи йому біль, ти завдаєш болю собі. Якщо ти дійсно любиш когось, тобі обов'язково доведеться пожертвувати і власним життям. По іншому ніяк. "Ней...