Наступного день я відчувала себе розбитою, і мені довелося скористатися консилером, щоб приховати синці під очима. Після сварки з мамою через якусь дрібницю, яку я вже навіть не пам'ятала, я майже всю ніч не могла заснути. Аня, як завжди, помітила, що зі мною щось не так, але вона вирішила, що це пов'язано з Шевчуком і катастрофою на вечірці, а я не стала її переконувати.
Після занять я рушила прямо в бібліотеку. Мені хотілося використати ті півгодини, що залишилися до засідання, щоб повернути книги і взяти ті, яких не виявилося в минулий раз.
Бібліотека була моїм улюбленим місцем у ліцеї. Тут я проводила найбільше часу. Завдяки склепінній стелі і відкритого простору вона не здавалася похмурою. Незважаючи на темні дерев'яні книжкові шафки, вона виглядала привабливою. Прямо з порогу відчувалася пануюча всередині привітна і робоча атмосфера. Не кажучи вже про величезну кількість книг, до яких був доступ. У нашій міні-бібліотеці вдома не зберігалось жодної книги, яка виявилася б мені корисна для підготовки навчання, тут же я не могла вирішити, з якої почати.
Я цілими днями сиділа на своєму улюбленому підвіконні біля вікна, по-перше, тому що це єдине місце в усьому притензійно вишуканому ліцеї, де мені комфортно, а по-друге, старі книги можна забирати додому. Іноді, сидячи тут, я мріяла, щоб у добі було більше годин. Або щоб я могла залишатися до закриття.
Мені пощастило: ті три книги, які я хотіла прочитати, знову були доступні. Я взяла їх і попрямувала до аудиторії. Я прийшла завчасно і тепер могла не поспішаючи написати на дошці порядок денний, і розібрати всі свої записи. Через те, що в понеділок ми занадто довго обговорювали вечірку, сьогодні доведеться надолужити згаяне.
Я відкрила двері, притискаючи до себе стопку книг. Потім поклала їх на стіл і, перш ніж зняти рюкзак, провела рукою по обкладинці Рatterns of Demосracy Аpенда Лейпхарта.
- У нас з тобою побачення на вихідних, - прошепотіла я.
Хтось тихо посміхнувся.
Я повернулася. У цей момент рюкзак зісковзнув у мене з руки і впав на підлогу.
Назар стояв на іншому кінці аудиторії, притулившись до підвіконня і схрестивши руки на грудях.
- Якось це сумно, - сказав він.
Мені потрібно якийсь час, щоб зібратися.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Любов дається лише сміливим
Roman pour AdolescentsАле в любові не буває винних. Не буває причин, щоб закохатися або розлюбити. Якщо ти любиш когось, завдаючи йому біль, ти завдаєш болю собі. Якщо ти дійсно любиш когось, тобі обов'язково доведеться пожертвувати і власним життям. По іншому ніяк. "Ней...