Я киплю від злості, заїжджаючи на парковку бібліотеки і ставлячи машину біля дерев у найдальшому кутку. Останнє, про що я зараз думаю, це наш проект з хімії. Назар чекає мене, спершись на свій мотоцикл. Я виймаю ключі з запалювання і прямую до нього.
- Як ти смієш наказувати мені?! - Моє життя наповнене людьми, які намагаються мене контролювати. Моя мама тому приклад. І тепер Назар. Вистачить. - Якщо ти думаєш, що можеш погрожувати мені...
Не кажучи ні слова, Назар вихоплює ключі з моєї руки і сідає за кермо мого бумера.
- Назар, якого біса ти робиш?
- Сідай.
Він заводить двигун, збираючись поїхати і залишити мене стояти на бібліотечнії парковці.
Стискаючи руки в кулаки, я застрибую на пасажирське сидіння.
- Де моя фотографія з Даньою? - питаю я, кидаючи погляд на приладову панель. Вона була приклеєна тут хвилину тому.
- Не хвилюйся, ти отримаєш її назад. У мене не вистачить терпіння дивитися на нього поки я веду машину.
- Ти хоч знаєш, як водити ручник? - лаюся я.
Навіть не моргнувши й не подивившись вниз, він ставить мою машину на першу швидкість і виїжджає з паркувального місця. Мій бумер підпорядковується йому, як ніби машина і Назар синхронізовані.
- Це угон, щоб ти знав. - Мовчання. - І викрадення, - додаю я.
Ми зупиняємося на світлофорі. Я озираюся на машини навколо, рада, що верх піднятий, і ніхто нас не бачить.
- Котеня, ти сіла сюди з власної волі.
- Це моя машина. Що якщо хто-небудь побачить нас? - моя відповідь жахливо розлютила його, тому що колеса верещать на асфальті, коли ми рушаємо на зелене світло. Він навмисно вбиває мою машину.
- Припини це! - наказую я. - Відвези мене назад у бібліотеку.
Але він не відвозить. Він не розмовляє, поки направляє мою машину через невідомі містечка і безжиттєві вулиці, так само як роблять люди в фільмах, коли їдуть на зустріч з небезпечними наркодилерами.
Чудово. Я їду на свою першу нарко угоду. Якщо мене заарештують, чи прийдуть мої батьки, щоб витягнути мене з в'язниці? Цікаво, як мама збирається пояснити це своїм друзям. Може тоді вони відправлять мене в який-небудь військовий табір правопорушників. Закладусь, їм би сподобалась ця ідея. Я не буду учасником чогось незаконного. Я творець своєї долі, не Назар.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Любов дається лише сміливим
Teen FictionАле в любові не буває винних. Не буває причин, щоб закохатися або розлюбити. Якщо ти любиш когось, завдаючи йому біль, ти завдаєш болю собі. Якщо ти дійсно любиш когось, тобі обов'язково доведеться пожертвувати і власним життям. По іншому ніяк. "Ней...