Чи не вперше ми розмовляємо як цивілізовані люди. Тепер мені потрібно придумати що-небудь, щоб зламати цю її захисну стіну. Чорт, мені потрібно сказати їй, що-небудь, що зробить мене вразливим. Якщо вона побачить мене вразливого, а не повного придурка, я зможу надіятись на якийсь прогрес з нею. І чомусь я знаю, що вона зрозуміє, якщо я їй заливатиму.
Я не впевнений, чи я роблю це для проекту з хімії або просто для себе. При цьому, я взагалі не хочу аналізувати те, що зараз тут відбувається.
- Мого батька вбили у мене на очах, коли мені було шість, - кажу я.
Її очі розширюються.
- Правда?
Я киваю, мені не подобається говорити про це, я взагалі не знаю чи зміг би я, якби захотів.
Її наманікюрена рука закриває рот.
- Я не знала. О, Боже. Мені так шкода. Це повинно було бути дуже важко.
- Так, - мені відразу стає краще, просто тому, що я говорю про це вголос. Нервова посмішка мого батька перетворилася в гримасу шоку прямо перед тим, як він був застрелений.
Вау, я не можу повірити, що згадав вираз його обличчя. Чому б його посмішка змінювалася шоком? Ця деталь була абсолютно забута досі. Я все ще ніяковію, коли повертаюся до Саши.
- Якщо я починаю прив'язуватися до чогось, і потім це у мене забирають, я відчуваю себе як в ту ніч, коли загинув мій батько. Я ніколи більше не хочу так себе почувати, тому я змушую себе не прив'язуватися ні до чого.
Її погляд наповнений жалем, каяттям і симпатією. Я бачу, вона не прикидається.
Вона все ще хмурить брови.
- Спасибі за те, що поділився зі мною. Але я насправді не можу уявити тебе, який не піклуюється ні про кого. Ти ж не можеш себе постійно програмувати.
- Хочеш посперечатися? - раптово мені відчайдушно хочеться змінити тему. - Твоя черга каятися.
Вона відвертається від мене. Я не наполягаю, щоб вона говорила, тому, що боюся, що вона замкнеться і захоче поїхати.
Можливо, це складніше для неї, пролити світло на її справжнє життя? Моє життя було настільки знівечене, важко повірити в те, що у неї може бути щось гірше. Я помічаю, як самотня сльозинка стікає по її щоці, але вона швидко змахує її рукою.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Любов дається лише сміливим
Teen FictionАле в любові не буває винних. Не буває причин, щоб закохатися або розлюбити. Якщо ти любиш когось, завдаючи йому біль, ти завдаєш болю собі. Якщо ти дійсно любиш когось, тобі обов'язково доведеться пожертвувати і власним життям. По іншому ніяк. "Ней...