Розгублений чудик Техьона й друг Чонгука

424 48 4
                                    

Кого тільки в своєму житті Юнгі не бачив у цій будівлі: і найталановитіших айдолів з купками стафу за собою, і найвідоміших продюсерів, яких всіма способами вмовляли на співпрацю, і палких прихильників, що горланили від однієї лише думки про кумирів, і сасен-фанатів, котрі моторошно слідували за зірками, — але такого милого чудика бачить уперше.

Одразу після першого кинутого погляду на цього дивачка альфі стає зрозуміло: це омега. Гарненький омега в мокрому, однак стильному одязі, напевно, змерзлий, з легким приємним ароматом і розтріпаною зачіскою на голові. А ще дуже наполегливий, якщо судити з того, як цей дивачок крутиться, стрибає й присідає з якимся папірцем у руці біля дверей до студії Чонгука вже не першу хвилину.

Мабуть, іншого разу Юнгі би просто пройшов повз, продовжуючи рух до своєї «майстерні». Проте цей чудик знаходився тут, поблизу кімнати Гука, де через нещодавній інцидент треба було бути неймовірно обачним.

Тому щось у його душі, схоже на совість, змушує зупинитися.

Безсумнівно, перша думка Юнгі — сасен-фанат, що якимось невідомим чином дізнався розташування студії. Але ж наче підозрілого в руках нема, та й взагалі таких осіб агентство відстежує, то чому ж так одразу судити?

Друга думка — божевільний, якого випадково пропустила охорона. Проте не міг же він ось так без жодних пояснень зайти сюди? Та й навряд чи людина, що не сповна розуму, вигадала б гідне виправдання.

Третя думка — звичайний Cookie, який просто захотів залишити улюбленому айдолові любовного листа чи подарунок. До речі, щось той папірець безмежно нагадує конвертик...

Ця найбезпечніша версія миттю стає найвірогіднішою. Однак після усвідомлення цього на Юнгі чомусь сиплються крихточки заздрощів. А йому такого не робили! Чи радше робили, але ж не цей омега...

От хай і викабелюється тепер тут!

Аби перервати ці ритуальні дриґання, Мін нарешті ставить те саме запитання, яке він подумки кричить весь проведений за спостереженням час: «Що ти робиш?» А тоді, поки дивачок досі в напівзігнутому стані й не отямився, альфа для стовідсоткової певности ще й обвиває його зап'ясток своїми пальцями.

Раптом втече?

Ту розгубленість омеги майже можна намацати. Він навіть не розгинається: так і дивиться своїми вузькими оченятами на співрозмовника в повній нерухомості. Скидається на те, що чудик навіть затамував подих.

ДоцвірінькавсяWhere stories live. Discover now