Доцвірінькався

Хвилювання Техьона й методи переконання Чонгука

Це справді було казково. Запаморочливі аромати, що теплом відкликалися десь усередині, солодкий гарячий шоколад, звичайно, не без кількох тарілок улюблених (сором'язливе «Я їх обожнюю» від Техьона) смаколиків, щирий неспинний сміх, ледь не до гикавки, бо Чонгук ще той майстер вчасно вставити потрібне слово, оксамитова ніч за вікном, яку хотілося вкрасти й прив'язати за хвостик десь прямісінько над будинком для безкінечності цього щастя, барвиста емоційність і п'янка, підкорююча правдивість, від бентежних усмішок до непомітно переплетених пальців рук. Вони падали один в одного.

Усе чомусь надто сильно нагадувало одну з тих романтичних історій, у якій комфорт, м'якість і взаємне кохання до забуття.

Тоді бажання просидіти так до сьомої ранку вабило настільки, що протистояти ставало нереально.

Як прекрасно було б проводити ось так кожен вечір... Щоб пара від гарячого шоколаду, Техьон після універу та Чонгук з роботи, пухкі ковдри на плечах, тихі розмови про буденне й увесь світ в одній кухні.

Треба було відганяти такі думки, аби не заміщувати фантастичне «зараз» ефемерним «ще колись». Та медові мрії все рівно розтікалися густою патокою.

Але втома, трохи підмовивши злючку-хворобу, таки зробила свою справу, і Техьон заснув просто на столі, за яким вони пили шоколад.

Чонгуку не залишалися нічого, окрім як вкотре зачаруватися цим дивом, взяти його на руки та перенести прямісінько в білосніжну постіль.

***

Айщ, ну і чому ця доля така капосна?! Хіба ж це було таке вже складне бажання?

Ну добре, можливо, Техьону закортіло як мед, так і ложкою. Але ж кому б на його місці не захотілося ще раз прокинутися від дотиків Чонгука?

Зате замість прекрасного «Доброго ранку» від альфи Те-Те отримав звісточку. І не просто звісточку, а сповіщення, що омегу вже чекають. Щоправда, не на якомусь там світському прийомі, а тільки в безглуздій грі, про що телефон так милосердно проверещав на всю кімнату.

Та, попри це, пробудження було не таким вже й поганим. Чи радше зовсім не поганим. Техьон досі лежав у цьому розкішному ліжку, навколо все ще можна було розглядати лаконічний, але стильний інтер'єр, годинник показував вчасні шість п'ятдесят сім. Тим більше, він так само у квартирі Чонгука.