Здавалося, навіть замок власної ріднесенької квартирки клацнув з осудом, хоч і мусив за означенням у всьому підтримувати свого власника. Вічна подружка спонтанність теж відмовилася співпрацювати: наробивши різної шкоди, швидесенько втекла. Не стояла осторонь і розгубленість: певно, такий день був, що всі проти Те-Те. Вона то там детальку підправила, то там, і нині залюбки тиснула на моральний стан.
Техьон, між іншим, теж себе засуджував. А що? Винуватцем нинішнього перебування у власноруч створеній пастці є лише сам омега, який мимоволі втрапив не туди, куди треба.
Хіба ж Те усвідомлював, що дім в цьому випадку — не найкраще місце для схованки? Ниркою присягається — певно, що ні! Коли до тебе стрімко наближається парочка блогеротиктокерів, які остаточно (і дуже раптово!) тебе впізнали, поруч трясеться паніка, а зрадлива підсвідомість так і кричить: «Ось тут він, твій дім! Чимдуж туди!» — то шанси на будь-яку раціональність вираховуються з мінусом перед числом.
Що ж, та фортеця полягла надто швидко — без жодного бою чи зародків протистояння.
Тепер Техьон мов на долоні. Якщо зважати на зв'язки, то подібні і всілякі інші журналісти знають, де він живе, і не важко здогадатися, у яких місцях його шукати, коли неподалік є парк і навіть супермаркет.
Як взагалі можна було не помітити ту камеру? Хай вона й не була тією громіздкою бандурою, яку возять за собою оператори новин, та все рівно... подібні прилади зазвичай впадають у вічі.
З іншого боку, за виправдання Техьону могла слугувати приголомшлива зустріч із Сохі. І дивний настрій. І сум'яття через Чонгука. І оберемок нероз'яснених питань. І спека. І...
Загалом, виправдань у омеги була сила-силенна, та розчарованости в собі вони не притупляли. Навпаки: усе це руйнувало спокій повільно, крихточка за крихточкою. Нанівець же всі натяки на вмиротворення підірвало усвідомлення власної безпорадности.
Хотілося впасти під двері й розплакатися. Емоції немов вивергалися з вулкану й густими рівчаками текли прямісінько до Техьона, змушували шукати хоч якогось порятунку.
Допомога...
Передусім підсвідомо спадав на думку Чонгук. І це було трохи дивно, бо альфа не був його близьким другом, типу Сокджина чи Чиміна, або кимось рідним, як батьки чи сестра. Та й сприймався він дуже неоднозначно, мабуть, через ту традиційну закоханість у своїх айдолів, наразі для нього застряглої на хисткій межі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Доцвірінькався
ФанфикХто ж із молоденьких омег не фанатіє від всесвітньо відомого айдола Чонгука? Ну, от і Техьон - не виняток. Він спокійнісінько жив собі, страждав від кохання до прекрасного Jk і насолоджувався своїм відносно звичайним життям, доки одного разу йому не...
