— Пиріжечок-хьон! — енергійно вигукує Техьон, і його очі хитресенько мружаться, прямо як у лисеняти. Як у лисеняти, який володіє позаземною магією і всіма таємницями світу, — Чонгук точно це знає.
І... Хто це там у Техьона «Пиріжечок»? Не вистачає в цій історії ще якихось там недороблених хлібобулочних виробів!
Чонгук урешті не стримується й показує свою здивованість, скептично підіймаючи брови та відпускаючи на губи насмішкуватий посміх.
Техьон одразу помітно знічується: його погляд зустрічається з очима альфи й тієї ж миті мандрує кудись донизу, нігті знову починають длубати паперову склянку з шоколадом, а щічки стають такими пухкенько-надутими, що...
Це буде до безмежності недоречно. Забудь, Чонгук-а.
— Тобто... — стиха каже Те-Те, кусаючи вуста. — Я думаю, що... — омега переривається на коротке кахикання, бо голос чомусь за кілька моментів захрип, — це міг би бути Чіміні-хьон. Він мій дуже близький друг, між нами майже немає секретів.
А Чонгук ще з першої секунди зрозумів, що цей «Пиріжечок» точно не проста ватрушка!
Узагалі-то, йому теж з Техьоном хочеться і без секретів, і щоб «дуже близький».
Не друг, ні.
— І ти все йому розповідав? — спокійнісінько запитує Чонгук. Він не зводить очей з Техьона, який під таким поглядом зіщулюються ще більше й опускає голову вже зовсім низько.
— Так... — відповідь вочевидь схвильована, тому айдол розриває зоровий контакт.
Мабуть, останнє питання прозвучало зовсім не так, як планувалося.
Треба вгамувати себе. І швидко все виправляти.
Через мить Гук таки повертається до споглядання емоцій на обличчі Те-Те, а тоді бере своє горнятко, де на дні лишилося тільки кілька крапель кави, і голосно сьорбає.
Техьон несміливо піднімає голову й теж робить ковток свого напою, але безшумно, з намаганнями приховати тендітну усмішку.
Ну добре, цього разу Чонгуку пощастило і його мозок підкинув ефективну ідейку.
— Це погано? — несподівано лунає від омеги, чиї пальчики не припиняють шкрябати по цупкому картону.
— Що? — загальмовано запитує Гук, допиваючи каву та відставляючи склянку.
— Що я розповідаю йому так багато? — скидається на те, що кожне наступне слово Те лунає все тихіше й тихіше, а зародки його впевненості випаровуються зі швидкістю світла.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Доцвірінькався
ФанфикХто ж із молоденьких омег не фанатіє від всесвітньо відомого айдола Чонгука? Ну, от і Техьон - не виняток. Він спокійнісінько жив собі, страждав від кохання до прекрасного Jk і насолоджувався своїм відносно звичайним життям, доки одного разу йому не...
