-Ти нікчема,- кричала білява дівчинка років сімнадцяти, лупцюючи ногою іншу дівчину, яка забилась в кут кімнати, і прикриваючись руками від ударів плакала. - Ти навіть постояти за себе не можеш, брудна, перелякана, криса,- продовжувала кричати та, і схопивши дівчину за волосся сильно смикнула. - Ната, залиш її в спокої, хай вмиється, зараз прийде Нюхач і нам влетить,- підійшов до білявки худорлявий, рудий хлопець. Нюхачем вихованці дитячого будинку називали виховательку, через те, що вона мала постійну нежить і завжди всюди пхала свого носа. - Твоя правда, - погодилась дівчина. - Йди вмийся, і на наступний раз навіть не смій відкривати свого рота, бачте, справедливості вона захотіла,- засміялась Ната...