Нас завжди поглинає щось важливе і таке міцне, що навряд чи випустить з обіймів. Ніколь виросла в сімʼї поліцейського та пристойної громадянинки, де її навчали любові, співчуття та справедливості. Та чи існує ця справедливість, коли достойного поліцейського вбивають, прикривають це збігом обставин і неповнолітній донці не вірять? Ніколь прагнула дізнатись правду. Ще більше поглинало почуття справедливості. Та чи буде достатньо сміливості визнати, що вона прагне помсти? Не справедливої, не співчутливої, а жорстокої та поглинаючої? Чи дозволить вона собі кохання, яке таке заборонене і спокусливе?