Любов, Дошка і море

Глава 5. Нещасний Діма

Діма з радістю погодився відвезти дівчат на кам'янистий пляж, де Люба влаштувала собі імпровізований спа-салон. Однокласник реготав і, немов підліток, тикав пальцем в глиняні статуї, на які перетворилися його супутниці, поки подружки не змовилися та не завалили його на землю, щоб теж обмазати сіруватою субстанцією. Треба сказати, що Дімка не дуже вже й відбивався, поблажливо піддавшись "двом дівчиськам". Йому теж хотілося відпочити, скинути з себе образ суворого та серйозного власника процвітаючого пансіонату, згадавши дитячі безтурботні роки. Він прекрасно знав, що з цими супутницями він може дозволити собі подібну небачену розкіш - впасти в дитинство.

- Дімчику, а ти де живеш? - запитала Люба, коли вся трійця вже їхала назад у пансіонат, ретельно змивши з себе всю глину в теплій солоній воді.

- Що ти маєш на увазі? - здивувався хлопець. - Тут.

- Будинок у тебе в цьому селищі?

- У мене в цьому селищі пансіонат.

- Це я знаю. Але ночуєш ти де?

- Та просто в пансіонаті. У мене свій люкс, і він нічим не відрізняється від звичайної квартири.

- Бідолаха, - поспівчувала Люба, і парубок покосився на неї в подиві, намагаючись в цей момент стежити ще й за дорогою. Дивна у однокласниці реакція на його гордість - власний шикарний люкс у власному шикарному пансіонаті.

- Чого б це?

- Та все життя ж перед очима персоналу. Ніякого особистого часу, жодних таємниць.

- Ти знаєш, я про це навіть не думав, - повільно сказав Діма, повертаючи до воріт свого закладу. - Вірніше, думав, але ідея про придбання власного житла мене жодного разу ще не відвідувала. Я навіть і не знаю... тут все під рукою та під контролем...

- Так-так, і спиш на роботі, - хитро кивнула Люба.

- Зате прибирати та готувати їсти мені не треба, - уперся хлопець.

- Аргумент, - погодилася однокласниця. - Але сумнівний. Люкс свій покажеш?

- Звісно! Зараз тільки автівку поставлю. Зачекайте мене біля воріт, дівчата.

- Я з вами не піду, - раптом відмовилася Юля.

- Чого це? - знову здивувався Діма. - Ти ж зараз в моєму люксі живеш. Куди подінешся?