Коли руйнується світ і починається бій,
Сталевий меч стане зараз в нагоді.
Під небосхилом нічним, в кривавім сяйві зорі
Ти не кричи - чорний плащ завжди поряд.
Крізь час і дим, і туман багряна скрапує кров...
Ще одна мить - все, що любиш, ти втратиш.
В минуле пам'ять несе, занурить в спогади знов.
Наздожене лиха доля, ти ж знаєш.
А борг твій понад усе. І на край світу підеш,
Ніколи клятву свою не порушиш.
Що в лісі проклятім жде? Куди тепер повернеш?
І перед смертю як діяти будеш?
Ясний сапфіровий пил несуть у небо вітри.
А чорний плащ від очей злих не вкриє.
Кінець попереду десь. У шлях пора вже іти,
Мечем важким захищати надію.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Місто мороку
PoetryПориньте крізь морок і пітьму у моторошні, містичні сни, де невідомі істоти наспівують рядки дивних пісень, що й стали основою для віршів. У порожніх будинках, що їх поглинає степ і пустка, чути відгомін древніх ритуалів. Шепіт нічного вітру розмовл...
