Лютує в темнім Лондоні зима.
І в Лондоні живе король Чума.
Він з тіл людських складає собі трон.
Сміється, коли в церкві чує дзвін.
Король життів, жорстокий багатій,
Отруйний і несамовитий він.
Не врятуватись людям від чуми.
Хворобу містом рознесли щури.
Король високий, жовтий, як шафран.
Убраний в пишний золотий кафтан.
На шабаші він по кістках іде.
Смерть урожай кривавий забере.
А Лондон з його трупами туман
У погрібальний одягне саван.
На вулицях - лиш тиша і зима,
Бо править тут один король - Чума.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Місто мороку
ПоэзияПориньте крізь морок і пітьму у моторошні, містичні сни, де невідомі істоти наспівують рядки дивних пісень, що й стали основою для віршів. У порожніх будинках, що їх поглинає степ і пустка, чути відгомін древніх ритуалів. Шепіт нічного вітру розмовл...
