Танцює Смерть у сукні срібно-білій
На цвинтарі кісток і мертвих душ,
Коли неподалік ховають тіло
В могилу свіжу. В темряву святу
Лягає мрець. Він теж у танець смерті
Піде, як тільки ніч накриє світ.
На цьому макабричному концерті
І час сліпий сповільнює свій хід.
Всього позбавить, зірве ниці маски,
Багатих, бідних в землю забере.
Та серед божевільних, диких танців
І мертвий ще хоч трохи поживе.
Людино, в ніч при місяці багрянім,
В години, коли все живе завмре,
Не йди на поклик з цвинтаря, бо пані
Тебе в останній танець забере.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Місто мороку
PoesíaПориньте крізь морок і пітьму у моторошні, містичні сни, де невідомі істоти наспівують рядки дивних пісень, що й стали основою для віршів. У порожніх будинках, що їх поглинає степ і пустка, чути відгомін древніх ритуалів. Шепіт нічного вітру розмовл...
