Сплетіння...

Святослав, але не Славік!..

Pov Софія.

Сьогоднішній ранок розпочався з важкого пробудження. Говорила я собі, що потрібно уже лягати, але хто ж просив Кінга так захоплююче писати, знову просиділа до другої години ночі. Та нічого, мій організм уже привик, тай вчителі уже звикли до мого заспаного обличчя. А ще й перший урок українська література, оцінки у мене хороші можна і поспати. Так, як я уже, і проспала трішки, я заглянула в шафу, і довго не думаючи, одягнула те, що перше кинулося в очі.

Це були джинси і моя улюблена велика синя футболка з їжачком, взувши кеди, я зрозуміла, що часу на сніданок у мене не залишилось, і швидко побігла в ванну, щоб почистити зуби. Та навіть з таким легким завданням я не змогла легко впоратися, виллявши собі на джинси достатньо води, я побігла в кімнату за феном.

В такому шаленому ритмі пройшов сьогоднішній ранок...

До школи, як завжди, я поїхала на велосипеді. Обожнюю їздити на ньому по спокійних, красивих вулицях Львова.

Та напевне, сьогодні не мій день, я звісно не найбільша улюблениця долі, але сьогодні, вона відкрито з мене знущалася. Проїхавши половину шляху, при переїзді через зебру, у мене врізався якийсь телепень, не буду обманювати, мотоцикл у нього був шикарний, (для тих кому цікаво «С Honda CBR1000RR-2007»). Та навіть це шикарне створіння не могло перекрити моєї ненависті до власника в даний момент. Та це ще й не найгірше, зачепивши мене і тим самим збивши, він поїхав далі, крикнувши мені вслід:

- Спочатку навчись під ноги дивитися, а потім сідай за руль.

Ні ви тільки собі уявіть яка наглість, але нічого в світі панує принцип бумерангу рано чи пізно усе повернеться.

Піднявши свій велосипед, та перевіривши чи з ним усе гаразд, я поїхала далі, адже навчання ніхто не відмінив, нажаль.

Десь близько через 10 хвилин після моєї транспортної пригоди я дісталася до школи. На щастя я не запізнилася. Дібравшись до своєї парти, я спокійно за нею всілася. На українській літературі, як і на більшості уроках я сиділа сама, лише на деяких заняттях, коли вони збігалися з Іриними (моя найкраща і єдина подруга, ви ще з нею познайомитися) ми сиділи разом.

Зручненько собі розклавшись, і заради чемності діставши зошита і пенал, я приготувалася до сну.