Як завжди

957 34 5
                                    

-Пані Катерино, Ви нас слухаєте? - до мене звернувся менеджер по маркетингу.

-Так, я вас усіх вислухала, тому на цьому п'ятихвилинка закінчується, до роботи колеги.

Всі встали, та вийшли окрім мене та мого секретаря.

-Катерино Олександрівно, щось сталося? Ти якась замучена - ледве стримуючи посмішку спитав Денис.

-Не тобі про це запитувати. - я кинула в нього папку з документами.

-Ну, а що я мав робити?

-Да стули вже свою пельку, вчора наговорив. Як ти взагалі міг таке ляпнути, що я твоя дівчина. Мені вчора хто тільки не дзвонив, і твої батьки, і мої, якісь там родичі.

-Розумієш...

-Не розумію, була б моя воля придушила.

-Я продовжу, батьки приїхали до мене, почали розмовляти, а там вже й питання про наречену, я багато випив і сказав, що це ти .

Не бажаючи більше це слухати , встала і пішла з зали, а Денис слідом за мною.

-Катю, ну вибач - почав скиглити він

Я повела бровами.

-Катерина Олександрівна.

-Не забудь зібрати документи, які потребують мого підпису, а також перенеси зустріч з Офонасеєвим на 13:00.

-Е, добре.

-А ще дещо, подзвони своїм батькам і скажи правду, а то можеш залишитися без вихідних. - холодно сказала я.

-Ви, не маєте права! - обурено мовив Денис.

-А хто на тому тиждні двічі запізнився, а також учора ти додав своєму керівнику труднощів.

-Мовчу.

Заходячи до ліфту, я натиснула на останній поверх.

Мені подзвонили.

-Так тато? - я підняла трубку - в мене взагалі то багато роботи, добре я буду

-Що хотів Олександр Володимирович?

-Зве на вечерю. Так все годі балачок, за роботу.

Коли ліфт зупинився ми увійшли до мого кабінету. Я одразу ж сіла за стіл, і почала перевіряти звіти за місяць. Щось повозившись Денис вийшов.

-Не зрозуміла, що це за розбіжність? Так фінанси не співпадають, матеріали теж, по платіжкам теж сума набагато менша ніж завірена. Ну трохи пройдуся до управління матеріального приладдя.

Чи це коханняWhere stories live. Discover now