Чи це кохання

Від тебе я втрачаю розум

Як я і сказала Ромі, біля клубу була вже через пів години. Побачивши біля входу знайому статуру попрямувала до нього

-Моя королево , ви все ж таки прийшли
-Припини мене так називати - незадоволенно сказала
-Я ж казав спідниці та сукні -Пропустиш так , або я піду
-Ні, ні, раді тебе вітати заходь вже - Рома підштовхнув мене до входу, і я зайшла в будівлю
-Як і завжди людно
-Ну звісно - бачу, що він щасливий тому що люди його признали
-Давай до бару
-Так зразу?
-Я втомилася, тому хочу вiдпочити
-Щось сталось ?
Я відмахнулась , дійшовши до стійки , присіла на стілець , вийшло не одразу трохи зависоко. Рома почав сміятися
-Припини - почала я , але не втрималась і посміхнулась
-Моя Королева ти прекрасна - його слова застали мене зненацька
-Добре тоді пригости свою Королеву
-Авжеж - Рома підізвав бармена - два мохіто.

Поки ми чекали замовлення, ліворуч від Кубаєва сіла доволі приваблива дівчина

-Любий, не хочеш, мене пригостити чимось? - вона поклала руку на плече. По виразу обличчя Роми, було видно йому це не сподобалось
-Заберіть... - почав говорити чоловік, але я його перебила
-Люба, він зі мною, краще тобі знайти когось іншого - забравши її руку з плеча Романа проговорила я. Погляд дівчини перемкнувся на мене
-Тц, ну і добре - вона пішла в інший бік приміщення
-Вибач, відбила тебе у прихильницю - сказала я з сарказмом
-Я цьому тільки радий -він протягнув мені коктель який вже для нас приготували

-Ну якого чорта вiн тут робить ? - біля входу помітила знайому фігуру
-О так це той кандидат який обрав твій мозок - Кубаєв глянув на Макса
-Ні , я вирішила залишити думку про об'єднання компаній
-Справді ?
-Думаю ти впораєшся і без нього, ні ти точно впораєшся
-Дякую тобі
Ні , він же не йде до нас ? Ось чому ти обрaв саме цей клуб , що це за ситуація с дешевого роману. Заплавський підійшов до нас
-Доброго вечора вам
-Доброго - Рома встав прикриваючи мене, та витягнув руку
-Можна тебе на декілька хвилинок? - Макс хотів обійти Кубаєва, але той його зупинив, між ними пройшов німий діалог, якого я не змогла прочитати. Та Заплавський всеодно підійшов до мене
-Давай поговоримо
-Ні , давай так ми один одного не бачили , я тут лише для того щоб відпочити
Чоловіку це не сподобалась , він поклав свою руку мені на плече і стиснув . Але тут прийшла його помічниця
-Максиме Андрійович , я тут не знаю , що краще замовити
-Олесю, ти також тут , як неочікувано - з усішкою мовила я
-Я зараз підійду - Максим відповів дівчині
-А тепер , годі грати давай поговоримо
Да скільки можно , я не хочу з тобою розмовляти . Окинувши поглядом Рому , я зібралась на стійку і голосно сказала:
-Дорогі друзі сьогодні наш друг вирішив вас пригостити , усе за його рахунок , оплиски будь ласка! - рукою вказала на Максима Заплавського