Чи це кохання

Шантажуєш?

-Доброго ранку, Моя Королева
-Доброго - відкривши очі, побачила, що ми були у спальні, сонечко вже зійшло, тіло ще більше болить ніж учора, але я така щаслива, щаслива до сліз, таке взагалі буває? - ти вчора переніс мене сюди?
-Угу - цілуючи мене у макушки буркнув Рома - я не хотів тебе будити, але нам треба на роботу
-У перше в житті не хочу на роботу - взявши Кубаєва за руку кажу я
-Може ну його? - з надією в очах спитав чоловік, кладучи свою голову мені на груди
-Нііі - протянула я - треба йти
-Не хочу
-Треба, Рома, треба
-Тоді йдемо снідати -  Кубаєв встав з ліжка, та пішшов вдягнутися адже крім білизни на ньому нічого не було, мабуть зараз я побачила саму елегантну ходьбу  - він хутко певернувся до мене, скрестивши руки на грудях - не дивись на мене мені ніяково - з усмішкою проговорив він
-Що? - кліпаючи очима спитала - та іди ти
-Добре, добре гайда снідати
-Не хочу
-Як це не хочу? - Рома підійшов до мене протягуючи руки
-Ну ось так
-Іди сюди - він схопив мене та закинув собі на плече, задираючи футболку, ну чому він знову так робить
-Відпусти
-Ні, ми спочатку йдемо у ванну, далі снідати, а вже потім я підвезу тебе додому, мені звісно дуже подобається як ти виглядаєш, але більше це нікому не потрібно бачити - пройшовши повз коридор ми зайшли у ванну
-Ти ревнивець виходить? - я провела по подряпинах на спині чоловіка. Він знову підхопив мене за талію кладучи на холодну підлогу, брр треба бути купити собі тапці
-Так, ще який- Рома поцілував мене у шию
-Навіть і не думай, в мене ще нічого не зникло
-Яка ти безсердечна - він зробив вигляд, що пустив сльозу - може хоч спинку потерти ? - у нього полетів рушник
- все зрозумів, відкланююся - коли Кубаєв вийшов, я прийняла ванну. Учора мені було байдуже, що я буду пахнути чоловіком, ну а чого я ще могла очікувати від дорослого хлопця, що в нього тут буде гель з ароматом троянди. Замотавшись рушником вийшла у коридор, поки я перебувала у Кубаєва помітила, що ніде немає жоднох фотографії з сім'єю, ні звісно, я не могла все бачити, але таке враження, що він хотів сховатися подалі, так Катя припини, теж мені великий психолог. Спускаючись я покликала Рому
-Милий, дай мені щось зі свої речей, ну звісно я можу і так, але тобі це не сподобається - я покрутилась, зупинившись глянула на його вираз обличчя, мені здається, він думав щось накшталт "Я тебе дуже люблю, але тільки спробуй"
-Ходімо - Рома знову притягнув мене до себе
-Навіть і не думай, в мене є ноги - я побігла до спальні
-Бачу, і вони дуже красиві - чоловік пішов за мною.