Чи це кохання

Епілог

Два роки потому. Роман
-Катю, Катю мила, сиди на місці не підходь до мене - Денис пробіг повз мене, та заховався за Софію. Нічого не розумію, але дуже цікаво за цим спостерігати.Моя Королева, що тут коїться? Катря встала за свого стола та тихо наче дикий хижак підійшла до мене,  поцілувала у щоку. Я вже думав засмучуватись, адже ми навіть не привітались
-Рома! Благаю зупини свою жінку, я не хочу помирати.
-Ну що ти? Ти не помреш, я не настільки жорстока. - дівчина прикрила очі і ясно усміхнулась, освітлюючи кабінет. - просто будеш моїм кріпаком
-Взагалі-то кріпосне право відмінили. - Ден все виглядував зі своєї дівчини та показував язика
-Напартачив і змиваєшся! Так ще, і Софі з собою тягнеш.
-Ну переплутав дати, з ким не буває?
-Ми засмутили клієнтів
-Вони тебе бісили, ти ж хотіла позбутися вже від них
-Яка різниця?
Я підійшов ще ближчи до дружини погладив її передпліччя, вустами торкнувся вилиці, відчув аромат парфюмів, які нещодавно подарував Каті, цитруси та хвоя.
-Не сердся на нього, ти весь час ходила сама не своя через цих клієнтів, а так ти тепер їх не побачиш - вирішив втручитися
-Ще як побачу, тепер доведеться зробити їм знижку, через незручності які вони потерпіли. От гади, а цей - вона пальцем вказала на свого секретаря - збирається піти у відпустку.
-У мене є відпускні які ти мені дала, і маю повне право розпоряжатися ними як мені заманеться, ха-ха-ха. Айщ - Софія ущипнула Дениса за руку, і той почав жалітися, що навіть його дівчина на боці злої начальниці. Весело тут.
-Ну Катю, обіцяю потім в повній мірі вислухаю який я баран, що вплутав тебе у проблеми, та мені потрібен цей відпочинок - хлопець миттю глянув на Софію і перевів погляд на Мою Королеву - я не можу поїхати сам.
Здається Катря вловила потаємний натяк й відповіла:
-Та робіть, що хочете, не забудьте потім щось привезти, не магнітики і листівки з надписом "Мальдіви" чи куди ви там збираєтесь
Пара напроти нас усміхнулась.
-Дякуємо Катю - Софія підійшла до дівчини і обійняла її
-Щоб я вас від завтра тут не бачила, готуйтеся до подорожі, а мені доведеться знайти вам заміну
-Гей ну ти там, не сильно шукай, я ще хочу тут працювати.
-Все йдіть-йдіть - Катя помахала їм рукою. Коли ми залишились удвох, я притулився до дружини кажучи на вухо як скучив за нею, і що дуже хочу вже поїхати додому де ми будемо лише самі. На що вона ствердно кивнула, і потягнулась за поцілунком.

-Я дуже втомилась сьогодні, а ти як себе почуваєш? - вже у машині спитала вона торкнувшись мого вуха - Не замерз?
-Трохи холодно на вулиці, а так нормально. А на роботі, я лише і думав коли ми сядемо загорунвшись у ковдру, дивитись учорашній фільм який не додивились
-І чому ми його не додивились? - вона вигнула свої тонку брів, і буцім-то знущаючись усміхнулась
-Фільм був прекрасний - і це я зараз зовсім не про повнометражку.
-Комусь завтра стукне тридцять рочків. Ну як готовий?
-До чого?
-Ти все ближчий до пенсіоного віку
-Жінко, ти не набагато відстала - я тихо посміювався, на що Катря скорчила лице, а потім надіслала повітряний поцілунок.
Ми їхали додому слухаючи музику та розповідаючи як пройшов день.
-Боже, як на вулиці холодно. - вийшовши з автівки примітила жінка.
-І так буде цілий тиждень - ми швидко побігли до будинку, зайшовши в середину блаженно зітхнули - як тут добре, так тепло. Мені зателефонували показавши Каті, що відлучуся, пішов до кухні. Декілька хвилин я слухав, як Свят думає, що мені подарувати, та те що потрібно змінити меню на щось більш сезонне.
-Моя Королева ти де?
-У спальні, переодягаюся
Попрямувавши до дружини, не втримався і обіняв.
-Щось сталось?
-Ні
-То відпусти мене, я стою лише в одній білизні та переминаюсь з ноги на ногу
-Ну навіщо? - пройшовшись носом по її шиї спустився до плечика прикусив його.
-Милий, не зараз
-Чому? - з усмішкою спитав, коли жінка прикрила очі. Катя схопила мене за руку та поцілувала кожен палець - Я це тобі казав та я просто млію від цього прояву ніжності.
-Йди у ванну
-Може разом?
-Та йди вже - вона сміючись штовхнула мене у бік дверей.
-Моя Королева ти така жорстока
-Так-так