Чи це кохання

Кінець

Сидячи на дивані ми з Ромою дивились фільм, у нього вдома
-Як добре сьогодні неділя не треба йти на роботу
-Я дещо не розумію, чому ти не працюєш у неділю, адже у вихідний всі виходять гуляти, пити, танцювати
-Тому що, я хочу бути з тобою цілий день, та і мені треба відпочивати.
-Зрозуміло - я ще сильніше притиснулась до нього - Милий, я боюсь, що ми розвалимо "FASTER"
-Ну розвалимо так розвалимо - сміючись сказав він
-Я зовсім у цьому не розуміюсь от серйозно - поклавши голову йому на плече мовила
-Тяжко нам буде, добре що ми найняли більше спеціалістів - розсмівся він - але, що зробили те зробили, сподіваємося на те що Максим стане чоловіком
-А, зараз він хто?
-Шмаркля, " утю-тю, мені страшно, я не знаю, я не винен"
Я подивилась на нього з усмішкою в очах. Мабуть ніколи, не могла подумати думала, що можу з кимось зустрічатися, а тим пач з незнайомцем який пролив на мене каву
-Ну все забудь про нього - почала я - милий, а що тобі в мені подобається? - питає дівчина якій вже двадцять шість - відповідь "все" не приймається
-Голос, такий м'який, ніжний, заспокійливий, наче колискова, хоча твої очі теж прекрасні, особливо коли ти дивишся тільки на мене, схожі на васильки - Рома потягнувся до мене, дивився так ніби тільки побачив, його погляд ковзнув з носа до губ - носик твій подобається, уста, а ці ямочки. Характер твій подобається
-Характер? - здивовано спитала я
-Ніжна, грізна, мрійлива, стійка це все є в тобі
-Он як. Мій улюблений колір
-Жовтий
-Мій улюблений сезон року?
-Зима
-Правильно. Мій улюблений фрукт?
-Груша
-Маньяк!
Рома лише поцілував мене у скроню, нашіптуючи як він любить мене, що якщо ти когось кохаєш тобі буде цікаво знати все, що пов'язано з дорогою тобі людиною.
По кімнаті пролунав дзвінок
-Хі-хі це не мій - знущалась я
Кубаєв пішов за телефоном. Поки він прийшов вже й фільм закінчився.
-Щось сталося?
-Так, мій тато звонив, пам'ятаєш ти просила поговорити з ними, ось я і поговорив
-І що?
-Вони нас чекають сьогодні вечері
-Це ж добре? - з сумнівом спитала я
-Можливо добре, хоча я так не думаю -  Кубаєв ліг біля мене та поклав голову на ноги - не хочу туди йти, щоб обрати собі супутницю на  життя, не потрібен їх дозвол
-Давай все таки спробуємо, як я і казала, для мене це важливо
-Для Моєї Королеви, все що завгодно - взявши мою руку поцілував долонь.
-Тоді давай збиратися! - з повним ентузіазмом я вскочила на ноги, в цей момент Рома лежав на підлозі бурмочачи щось собі під ніс. - Вибач... боляче? - присівши біля нього спитала я
-Помираю  - чоловік розвів руки
-Ой, та прям там - хоч я так і сказала, але почала переживати, поклавши руку йому на груди слухала як бьється його серце. І тут Кубаєв перехопляє мої руки та тягне вперед
-Ах ти...
-Ну, хто я? - наче знущаючись з мене промовив він
Я нічого не сказала лише припала до його вуст.