Дорогоцінні Емоції. Восьма

Розділ 18

Від слів Сенера тілом, немов клітини небезпечного вірусу, почала розповсюджуватися паніка. Швидко і у великих масштабах. Де інші? Що нам робити? Що буде з дітьми? Очі інстинктивно почали сканувати залу в пошуках світло-рожевої сукні Кортні.

— Ти впевнений?

Адріан намагався зберігати спокій, та його погляд, немов м'ячик, метався по залі в пошуках небезпеки. Сенер також озирнувся.

— Вони спробували атакувати Кая, виманили в західний коридор, йому вдалося втекти через щасливу випадковість.

— Але як він зрозумів, що це Спустошувачі?

Хоча кого ти намагалася обманути, Тесс? Адже у нас не було інших ворогів.

— Його назвали Відразою, — озираючись, прошепотів Сенер. — Думаю, в темряві могли сплутати попелястий з чорним, не знаю. Вони зі своїми підручними проникли сюди у вигляді офіціантів, тяжко точно сказати скільки їх.

Що ж тут тяжкого, та їх тут мільйон! Я оглянула залу, але серед стривожених підлітків в гарних вбраннях не було жодного чорно-білого костюму.

— Де інші? — Мій голос тремтів, немов листочок на морозному вітрі. В таких випадках навіть найсильніші показували страх, не кажучи вже про мене. Я ж була нажахана.

— Кай вивів Марлі та Даррена на вулицю крізь чорний хід на кухні. Пітер пішов шукати Аманду, але я ніде не можу знайти Рейвен. Може, вона кудись пішла з Локі, його я теж не бачив.

— Ми маємо розділитися і відшукати її. — Страх прорізався в голосі, впевнена, і в очах також, та ми не могли залишити Рейвен саму. — Я піду в їдальню, а ви перевірте західний та східний коридори.

Адріан невпевнено подивився на мене, в його погляді з'явилося секундне вагання. Сенер вже попрямував в бік західного коридору. Мені навіть здалося, що серед натовпу коло столику з закусками майнула рожева сукня Кортні. Слава Богу, хоча б вона в порядку.

— Будь обережна. — Адріан простягнув до мене руку і миттєво відсахнувся.

Я коротко кивнула і, підібравши поділ сукні, побігла до їдальні. Тільки не тут! Чому... чому вони напали саме сьогодні? Вечір так чудово починався, а вони... З якою метою вони взагалі прийшли? Що нам тепер робити? Адже не будемо ми битися перед іншими. Та й чи готові ми до бійки?