Раджа Восьмилапий стікав кров'ю. Його очі майже нічого не бачили. Він намагався повзти, але сил не було зовсім. Колись грізний капітан піратів тихо скулив, намагаючись забратись якомога далі від цього проклятого місця. І забрати артефакт з собою. Нехай в могилу, але якомога далі звідси.
Єдина здорова рука тримала чорну кулю з дивними знаками незнайомої раніше мови.
Він повз по чорній скелястій поверхні. Чи вже не повз, але лише думав так. Він не знав. Тіла нижче поясу він не відчував. Хребет, мабуть, зламаний. Але він мав зробити те, що мусив. Він мав зберегти артефакт, нехай ціною власного життя...
На здорову руку йому наступили чоботом.
Артефакт вирвали з руки.
- Ось за цим я прийшов? — Раджа вловив голос Мамая.
Капітан підняв голову і зустрівся поглядом з козаком. Хоча, від козака не залишилось й сліду
- Не чіпай його! — Але з рота вирвався лише хрип.
Козак дістав пістоль, приставив його до голови Раджі.
- Неси його геть! — знову хрип.
З рота пішла чорна кров. Значить зараза добралась і до нього...
Пролунав постріл.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вигнанець. На Чужині
FantasyПродовження довгоочікуваного циклу козацького фентезі. Мамай отримав те, чого хотів. Лист з амністією підписаний самим гетьманом. Але в той день, коли козак покинув січ - він втратив найдорожче. Свободу. Разом з Мамаєм та його новими друзями ви відп...
