Вигнанець. На Чужині

Розділ 19. Конкуренція.

Ярило спокійно сидів у його кріслі з запаленою свічкою на тумбочці біля ліжка. Поруч, на тумбочці лежав його пістоль. На колінах він тримав коротку абордажну сокиру. Жовтий вогник свічки відблискував у лезі, витанцьовуючи в усі боки. Татуювання на лиці наймолодшого члена піратської ради тепер здавались темними.

- Мені вже набридло тебе чекати, — чесно зізнався він. — Ще б трішки і я пішов би геть.
- Чим зобов'язаний? — Мамай не поспішав ховати шаблю.

Звісно один з чотирьох законів забороняє заподіювати шкоду гостю у твоєму домі. Але цю конуру, домом вважати було тяжко, а Ярила він не запрошував.

- Чув, Дикун Лео вирішив привітати тебе зі званням капітана і членством в нашій раді, — Ярило всміхнувся, демонструючи ряд білих зубів. — А ти швидко знаходиш нових друзів.
- Вони самі мене знаходять. Навіть в гості заходять без запрошення.

Ярило коротко реготнув. Мамай тим часом прикинув, чи встигне Ярило дістатись до пістоля, чи просто кине в нього сокирою. Шанси були рівні. Мамай міг би одним стрибком дістатись до того...

- Я знаю, що тобі запропонував Лео. Знайти корабель і притарабанити йому те, що ти там знайдеш.
- Якщо ти знаєш, то для чого прийшов?
- Простягнути тобі руку допомоги. Тобто, я б не приходив, але старий попросив тебе навідати.
- Арес? — сказати, що Мамай був щиро здивований, значить не сказати нічого.

Він на мить забув про підрахунок своїх шансів проткнути Ярила шаблею.

- Я не знаю його планів, але старий дбає про тебе. А я турбуюсь про нього. Та й твоя кандидатура видається кращою ніж Гро-Мора.

Мамай виглянув за двері, але на вулиці нікого не було. Зачинивши їх, Мамай сів на своє ліжко.

- Перестань говорити загадками, Ярило! Чого тобі потрібно від мене? Щоб я відмовився!? Чудово, тоді заплати мені три тисячі динар, щоб я віддав борг Гро-Алора!
- Не три, а дві тисячі, — Ярило знову не зміг стримати усмішки.

Він з батьківською любов'ю водив пальцями взад вперед по своїй сокирі, не зводячи погляду з палаючої свічки.

- І я не казав, що хочу, щоб ти відмовився. Навпаки, я хочу знати, що саме шукає Лео, і для чого. Або для кого.
- Варіант: золото для себе коханого, ти не розглядав?
- Мамаю, ти наче здаєшся кмітливим, а не розумієш очевидних речей. Або вдаєш, що не розумієш. Був один корабель. ОДИН. Галери з золотом супроводжується хоча б двома фрегатами. Та й в такий час султанські адмірали не випустять туго набитий золотом корабель з пристані. Море зимою, як не замерзає, то штормове. Та й Лео такі експедиції влітають в копійку. Для чого йому інше золото, котре він матиме, доки є ігровий клуб?