Я не хвилююсь, він мені напише
І в ту секунду я ж і відповім.
Так, у нас і знову на годину тиша,
Але ж постійно так буває з ним.
А я таки хотіла з ним порозмовляти,
На різні теми сперичатись знов.
Хотіла вільно в танці покружляти,
Кружляти з ним у безлічі розмов!
І зовсім не шкода, що тільки я цього хотіла.
І він, не тільки, щоб нудьгу свою здолать.
Не виникла в нас ніжність самочинна,
Не проросла в душі колоссів рать.
Не назову його і в пам'яті - коханий,
Та впевнена, що він згада мене колись.
І хай здається, що між нами океани,
Але на роздоріжжі, душі наші - обнялись.
