Я хотіла побачити море,
Захід сонця отам вдалені.
Я хотіла позбутись горя
І втопить його в хвилях, на дні.
Я стрибнула, заплющила очі
І до ран моїх сіль прилягла.
Пригадала сапфірові ночі,
Так... забути їх не змогла.
Я згадала твій ніжний дотик,
Як позаду, мене обійняв.
І цілунки... мов вербовий котик,
Ти до вуст моїх припадав.
І той запах... солодкий і теплий,
Наче хвиля, мене накривав.
І коли я заплющую очі -
Мрію, щоб ти поряд зі мною лежав.
Але все це - треба забути,
Маю спогади втопити на дні,
Бо ніколи такого не буде -
Не розпустяться квіти у мертвій душі.
