Незрячий наложник

3

Останнім часом, незрячий наложник був дуже збентеженим.

Коли він їв, миску тримав у руках і раптово вияв, що вона не виглядала грубою на дотик і була тонкою та делікатною.

- Ах, Сяо Бао, ми отримали нові миски?

Сяо Бао поспішно заперечив:

- Ні, авжеж ні.

Незрячий наложник сумнівно насуплює брови, пальцями ковзає по краю чаші й вигукує, ніби знайшов щось цікаве:

- Ах!

Сяо Бао вистрибнув зі своєї шкіри.

- Що? Що таке?

- У мисці, що я користуюсь, є тріщина, а в цій немає.

- Мабуть пан неправильно запам'ятав. - відповів Сяо Бао після паузи, але його голосу бракувало впевненості.

- Як я міг запам'ятати неправильно? - закричав незрячий наложник, - Минулого року, я порізав губу, коли пив суп і навіть ти налаявав мене за це.

Сяо Бао відвів погляд від незручності.

- Чи це правда...

Незрячий наложник продовжив ковзати пальцями по краю чаші, ніби якщо торкнутися її більше, то тріщина чарівним чином з'явиться.

У розпачі Сяо Бао каже:

- Кухарі імператорської кухні дали мені трохи садовини(1), дозвольте цьому скромному слузі принести їх для вашої світлості(2).

(1)Садовина - українське слово, що замінили на фрукти. Цей варіант мені подобається більше, тому буде він.

(2) Ваша світлість - це титул для імператорських наложниць у палаці, і сам титул має жіночий характер.

Незрячий наложник погоджується, ставить миску і сідає прямо, чекаючи.

Сяо Бао ставить садовину на стіл, зняв шкірку з неї і поклав у долоні незрячого наложника.

Зробивши укус, незрячий наложник сказав:

- Дуже солодко!

Сяо Бао погоджується:

- Ммм.

Незрячий наложник знову кусає і каже:

- Це найсолодша садовина, яку я коли-небудь куштував.

У своєму серці, Сяо Бао подумав:"Як це може бути не солодким, якщо це дав імператор?"

Схиливши голову, він зняв шкірку із виноградини і дав її незрячому наложнику.

Він поклав її до рота і вигукнув: