Незрячий наложник

14

Через декілька днів, здоров’я Незрячого Наложника значно покращилось, застуда майже повністю пройшла.

Але його лице все ще виглядало втомленим, під його очима виднілись невеликі синці.

Імператор провідував його щодня, відразу,  як тільки закінчував своє ранкове засідання. Він годував його ліками та кашею та, час від часу, просто розмовляв з ним.

Сяо Бао не наважувався багато говорити. Він міг лише дивитися собі під ноги, мовчки стоячи осторонь.

Маленький Принц також приходив відвідувати Незрячого Наложника і, щоб той не нудьгував, розказував історії пов'язані з палацом. Ніхто не знав, куди ця дитина зазвичай ходила бавитись, але від його взуття завжди можна було почути легкий запах свіжої землі.

Незрячому Наложнику подобався Маленький Принц. Щоразу, як Жвей Дзе починав жваво розказувати про щось своїм галасливим голосом, він спирався на стовпчик ліжка та з усмішкою слухав його, час від часу, сміючись.

Сяо Бао часто нарікав та казав, що маленький рисовий вареник поводиться надто шумно та заважає його пану відпочивати.

Незрячий Наложник сміявся над ним:

– Це місце занадто тихе. З візитом Маленького Принца воно одразу оживає. 

Жвей Дзе повернув лице до Сяо Бао і показав йому язика.

Генерал Ці також двічі приходив провідати Незрячого Наложника.

Він повернув додому Ю Лі, яка вже декілька днів не поверталася.

Незрячий Наложник був щасливо здивований, взяв з рук Ці Шена його дорогого кота, котрий почав нявкати та схопив його в обійми.

Ці Шен зі сміхом сказав:

– Я знаю, що ви дуже любите цю кішку. Я дуже довго шукав її по палацу, аж доки не знайшов й не спіймав.

Незрячий Наложник відповів:

– Ю Лі дуже неслухняна, вам, мабуть, було тяжко спіймати її.

Ці Шен трохи почервонів та потер носа:

– Ваша правда. Це дійсно забрало у мене багато сил та енергії.

Ю Лі нявкнула та невинно моргнула блискучими, немов коштовне каміння, котячими очима.

Незрячий Наложник ніжно підняв голову кішки та доторкнувся до її носа своїм:

– Ти… Ти принесла Генералу зайві турботи.